неділю, 17 лютого 2013 р.

ПДВ і придбання послуг у постійного представництва нерезидента

Підприємство-резидент може придбати послуги у розташованого в Україні постійного представництва нерезидента. За певних обставин такий покупець може бути вимушений нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з вартості придбаних у постійного представництва послуг
   
   
Нормативна база

  
   ПКУ – Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
  
   Порядок № 1492 – Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. № 1492.
  
   Порядок № 1379 – Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну України від 01.11.2011 р. № 1379.
   
   
Коли слід нараховувати податкові зобов'язання

  
   Зазвичай підприємство-резидент, що зареєстроване платником ПДВ, під час продажу на митній території України товарів або послуг нараховує податкові зобов'язання з ПДВ. Тобто це цілком нормальна ситуація. Та іноді трапляється менш поширена ситуація: підприємство-резидент може виступати у ролі покупця і отримувати послуги від розташованого в Україні постійного представництва нерезидента (далі – ППН). За певних умов підприємство-покупець може бути вимушене нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з вартості придбаних у постійного представництва послуг. Це відбувається у випадку, коли:
  
   – ППН не зареєстроване платником ПДВ. Якщо у ППН загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно не перевищує 300000 грн., то згідно з п. 181.1 ПКУ воно може не реєструватися платником ПДВ;
  
   – місце постачання послуг розташоване на митній території України. За таких умов відповідно до п. 180.2 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету, є отримувач послуг, наданих нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками ПДВ. При цьому згідно з п. 180.3 ПКУ особи, зазначені у п. 180.2 ПКУ, мають права, виконують обов'язки та несуть відповідальність, передбачені законом для платників ПДВ.
  
   До відома
  
   Постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.
  
   
Пп. 14.1.193 ПКУ

  
   
Оподаткування послуг, отриманих від ППН

  
   Правила оподаткування послуг в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника ПДВ, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі – резиденту, встановлено ст. 208 ПКУ (п. 208.1 ПКУ). Зверніть увагу, що у п. 180.2 ПКУ використовується конструкція «у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку». Це означає, що постачання послуг такими постійними представництвами прирівнюється з метою оподаткування ПДВ до постачання послуг безпосередньо нерезидентами. Отже, нормами ст. 208 слід керуватися і у ситуації, коли послуги надаються ППН, розташованими в Україні та не зареєстрованими як платники ПДВ.
  
   Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами (у тому числі ППН, не зареєстрованими як платники ПДВ), місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до п. 208.2 ПКУ має нараховувати ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ПКУ.
  
   Насамперед з'ясуємо, яку ставку ПДВ слід вважати основною. У загальному випадку при постачанні товарів і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, ПДВ має нараховуватися за ставкою, зазначеною у пп. «а» п. 193.1 ПКУ, а саме 17 %. Згідно з п. 194.1 ПКУ ставка 17 % вважається основною, проте поки що вона не застосовується, оскільки відповідно до п. 10 підрозд. 2 р. XX «Перехідні положення» ПКУ за податковими зобов'язаннями з ПДВ, що виникають з 01.01.2011 р. до 31.12.2013 р. включно, ставка ПДВ становить 20 %. Отже, саме цю ставку зараз слід застосовувати як основну.
  
   До відома
  
   Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.
  
   
П. 190.2 ПКУ

  
   Якщо ж підприємство-резидент отримало послуги від розташованого в Україні ППН, то їхня вартість має бути виражена в національній валюті (гривні), а отже, додатково перераховувати її в гривні за валютним курсом НБУ не потрібно.
  
   
Податкові зобов'язання

  
   Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами (у тому числі ППН, не зареєстрованими як платники ПДВ), місцем надання яких є митна територія України, згідно з п. 187.8 ПКУ є:
  
   – або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг;
  
   – або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.
  
   Під час оподаткування операції, що розглядається, слід враховувати, чи зареєстрована платником ПДВ особа, яка отримує послуги, чи ні.
  
   Якщо отримувач послуг не зареєстрований платником ПДВ, то податкова накладна відповідно до п. 208.4 ПКУ не виписується. При цьому форма розрахунку податкових зобов'язань такого отримувача послуг у вигляді додатку до декларації з ПДВ, затверджується у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ. Зауважимо, що у даному випадку йдеться про Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, форма якого затверджена наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. № 1492 (далі – Розрахунок податкових зобов'язань). Розрахунок податкових зобов'язань належить до податкової звітності з ПДВ, що установлено п. 9 р. I Порядку № 1492.
  
   У випадку надання послуг особами-нерезидентами, не зареєстрованими як платники ПДВ, отримувачі послуг прирівнюються до платників ПДВ з метою застосування правил р. V «Податок на додану вартість» ПКУ щодо сплати ПДВ, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування (п. 208.5 ПКУ).
  
   Відповідно до п. 10 р. I Порядку № 1492 Розрахунок податкових зобов'язань подається особою, не зареєстрованою платником ПДВ, і лише за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому вона отримала відповідні послуги. Значення рядка 8 Розрахунку податкових зобов'язань відображається в обліку з ПДВ органом державної податкової служби (п. 2 р. X Порядку № 1492).
  
   Якщо отримувач послуг зареєстрований платником ПДВ, то:
  
   – згідно з п. 208.2 ПКУ такий отримувач послуг у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним ПДВ. Податкова накладна складається в одному примірнику і залишається у отримувача послуг – платника ПДВ. Ця податкова накладна надалі буде підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту отримувача послуг у встановленому порядку, про що буде сказано далі;
  
   – сума нарахованого ПДВ відповідно до п. 208.3 ПКУ включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період.
  
   У разі виписки податкової накладної покупцем (отримувачем) послуг, отриманих від нерезидента, у тому числі від ППН, не зареєстрованого платником ПДВ, місце постачання яких розташоване на митній території України, у такій податковій накладній відповідно до пп. 8.2 п. 8 Порядку № 1379 у рядку «Індивідуальний податковий номер продавця» записується умовний індивідуальний податковий номер (далі – ІПН) «300000000000». Якщо ж такі послуги не призначаються для використання у господарській діяльності або придбані з метою їх використання для постачання послуг за межами України або послуг, місце постачання яких визначається відповідно до п. 186.3 ПКУ, то у рядку «Індивідуальний податковий номер продавця» відображається умовний ІПН «200000000000». У рядку «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця)» податкової накладної покупець (отримувач) послуг проставляє нуль.
  
   
Податковий кредит

  
   Якщо отримувач послуг не зареєстрований платником ПДВ, то у нього буде відображено податкове зобов'язання виходячи з вартості отриманих послуг. А от відобразити податковий кредит він не зможе, оскільки право відносити суми ПДВ до податкового кредиту передбачено лише для осіб, зареєстрованих платниками ПДВ (див., зокрема, п. 198.2, 198.3 ПКУ).
  
   Щодо отримувача послуг, зареєстрованого платником ПДВ, то він має право включити суми нарахованого ПДВ до складу податкового кредиту (хоча і з відстрочкою на один податковий період). Відповідно до пп. «в» п. 198.1 ПКУ у разі здійснення операцій з отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України у отримувача послуг виникає право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Для операцій з постачання послуг нерезидентом документом, що засвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду (п. 201.12 ПКУ).
  
   Приміром, підприємство, зареєстроване платником ПДВ, отримало у грудні 2012 року від ППН, не зареєстрованого платником ПДВ, послуги, що підтверджено відповідним актом. Місце постачання послуг розташоване на митній території України, а їх загальна вартість складає 10000 грн. Послуги придбані підприємством з метою їх використання у межах власної господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою.
  
   Підприємство за правилом «першої події» у грудні 2012 року на дату виникнення податкових зобов'язань складає в одному примірнику податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку 2000 грн. (10000 • 20 %). У податковій накладній зазначається тип причини 14 «Виписана покупцем (отримувачем) послуг від нерезидента», що передбачено п. 8 Порядку № 1379.
  
   У складеній за грудень 2012 року податковій декларації з податку на додану вартість, форму якої затверджено наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. № 1492, а саме у рядку 7 «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України» цієї декларації, підприємство має зазначити такі показники:
  
   – у колонці А «Обсяги постачання (без податку на додану вартість)» – 10000 грн.;
  
   – у колонці Б «Сума податку на додану вартість» – 2000 грн.
  
   Наступний звітний період, за який підприємство складає податкову декларацію з ПДВ, є січень 2013 року. У податковій декларації за цей період підприємство може включити на підставі п. 201.12 ПКУ 2000 грн. (10000 • 20 %) до складу податкового кредиту.
  
   Враховуючи зазначене вище, у податковій декларації з ПДВ за січень 2013 року у рядку 12.4 «послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України» підприємство зазначає такі показники:
  
   – у колонці А «Обсяги придбання (без податку на додану вартість)» – 10000 грн.;
  
   – у колонці Б «Дозволений податковий кредит» – 2000 грн.
   
   Олена Андрієнко
   Старший викладач кафедри бухгалтерського обліку
   Національного університету ДПС України
   
   «Справочник экономиста», січень 2013 р., № 1 (109), с. 53
 
По материалам: ЛИГА:ЗАКОН

Немає коментарів:

Дописати коментар