середу, 20 лютого 2013 р.

Збори або побори? Деякі роздуми про створення Міністерства доходів і зборів України

Потреба в реформуванні системи центральних органів виконавчої влади існує в Україні досить давно. Вона обумовлена низкою факторів, серед яких: занадто велика кількість органів, які координуються безпосередньо Кабінетом Міністрів України; нераціональне поєднання функцій у центральних органах виконавчої влади, які конфліктують одна з одною; дублювання одних функцій різними органами, які відповідають за суміжні сфери публічного управління тощо. Такий стан речей відповідно обумовив потребу визначення нових принципів, засад і механізмів упорядкування системи та структури центральних органів виконавчої влади в Україні.
  
   Тому, починаючи з 2010 року Президентом України було прийнято низку указів, що спрямованих на, оптимізацію чисельності апаратів центральних органів виконавчої влади або їх регіональних відділень, усунення міжвідомчих конфліктів і, як результат - підвищення якості публічного управління та надання адміністративних послуг. Одним із ключових серед них є Указ "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" від 24 грудня 2012 року № 726/2012, яким було утворено Міністерство доходів і зборів України шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України.
  
   Утворення вказаного відомства викликало жваве обговорення, зокрема в середовищі фахівців. При тому погляди та думки не є одностайними, - представники державної влади, політичні сили й громадськість визначають дану подію по-різному. Відтак на сьогодні існують як позитивні так і вкрай негативні відгуки щодо вказаної новації.
  
   До позитивних здобутків слід віднести те, що об’єднання податкових та митних органів у єдине міністерство дасть змогу скоротити витрати й бюрократичні процедури, усунути дублювання діяльності, а це, відповідно, сприятиме підвищенню ефективності роботи. Наприклад, на даний час як у податкової, так і в митної служби є власна розгалужена система територіальних органів. Створення єдиного відомства надасть змогу їх реорганізації в територіальні органи єдиного підпорядкування. Таким чином в подальшому можливо здійснити об’єднання місцевих податкових адміністрацій з митницями (зокрема обласних податкових адміністрацій з митницями, які розташовані у тих же областях), що дозволить оптимізувати управлінський апарат та зменшити кількість працівників.
  
   Крім того, за рахунок об"єднання податкових та митних органів можливо досягти зниження загальної кількості видатків на їх утримання зменшення адміністративний тиск у сфері підприємницької діяльності, тощо.
  
   Разом з тим поява Міністерства доходів і зборів створює низку правових колізій та суперечностей. Згідно чинного законодавства Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів України (Указ Президента України "Про Положення про Державну митну службу України" від 12 травня 2011 року №582/2011). ДПСУ також є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується КМУ через також міністра фінансів (Указ Президента України "Про Положення про Державну податкову службу України" від 12 травня 2011 року №584/2011). А це означає, що вказаний керівник має низку суттєвих повноважень щодо: затверджує планів, отримання звітів, кадрових призначень, створення та ліквідації підрозділів тощо. Крім того, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації податкової та митної політики (Указ Президента України "Про Положення про Міністерство фінансів України" від 8 квітня 2011 року N 446/2011), що також відображено у низці положень зазначеного указу та інших нормативних актах.
  
   Тому вже на сьогодні, існує нагальна потреба внесення змін до чинного законодавства щодо визначення правового статусу новоствореного Міністерства доходів і зборів, а також розмежування його компетенції та компетенції Мінфіну.
  
   У той же час, відкритим залишається й питання формування податкової та митної політики в Україні. Досить важливою є проблема потенційного конфлікту інтересів між збором податків і мит, а також розробленням політики в даній сфері. Відповідно Закону "Про центральні органи виконавчої влади" від 17 березня 2011 року № 3166-VI в Україні міністерства мають право розробляти політику у профільній сфері. Тобто Міністерство доходів та зборів займатиметься не лише збором податків та мит, а також і формуватиме політику держави у цьому питанні. Якщо фіскальним органам буде необхідно збільшити надходження до державного бюджету, вони зможуть збільшити розміри зборів, оскільки саме ними ж розроблятимуться та впроваджуватимуться відповідні нормативно-правові акти. Це викликає цілком зрозумілі побоювання суб’єктів підприємництва, оскільки, новостворене міністерство отримує можливість фіскального тиску.
  
   Одночасно Мінфін буде позбавлений права формувати податкову та митну політику, а тому фактично не матиме можливості впливати на доходи державного бюджету та належним чином контролювати його виконання (до 75% надходжень державного бюджету відбуваються за рахунок сплати податків та мит). Відтак Міністерство фінансів, зі створенням Міндоходів і зборів, фактично перетворюється на технічну службу. (у плані доходів виконуватиме бухгалтерську функцію, тобто займатиметься лише обліком, а тому не впливатиме на фінансову політику держави). Якщо ж новостворене міністерство лише забезпечуватиме адміністрування податкової та митної політики, а не формуватиме її, конфлікту інтересів не виникне, проте одразу виникає питання про доцільність його створення.
  
   Окрім цього, на виконання Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 [6] було реорганізовано низку органів виконавчої влади, в тому числі, це торкнулось податкової та митної служб. Також прийнято нові Податковий та Митний кодекси, що, зрозуміло, вплинули на організаційно-правові засади діяльності фіскальних органів. Тобто можливо стверджувати, що протягом 2010-2013 років відбувається майже безперервний процес реформування цих органів, що призводить до низки негативних наслідків: загального зниження ефективності діяльності митних та податкових органів (через правову невизначеність чи відсутність в деяких випадках налагодженої системи взаємодії); низької мотивації службовців (оскільки через реорганізацію вони повинні виводитись поза штат та попереджатись про можливість звільнення); додаткових витрати, пов’язаних з необхідністю здійснення організаційних змін тощо. Ситуація ускладнюється й тим, що утворення Міндоходів і зборів призводить до продовження такого режиму роботи для фіскальних органів на ще більш триваліший період.
  
   Також постає проблема забезпечення кадрового потенціалу та належної кваліфікації службовців. За умови об"єднання податкових і митних органів на багатьох посадових осіб покладатиметься виконання двох основних функцій різного виду, що потребуватиме наявності різних знань та навичок. Недосконале знання податкового чи митного законодавства такого роду посадовими особами, наприклад, може призвести до виникнення необґрунтованих претензій до підприємців, які будуть зобов’язані сплачувати штрафи чи донарахування.
  
   Неможливо оминути увагою і той факт, що при розробці положення та структури новоствореного міністерства, розробниками пропонується включення до нього підрозділів податкової міліції, що здійснюватимуть оперативно-розшукові та слідчі функції. Такий підхід вбачається принаймні спірним через низку причин. Зокрема, саме перебування податкової міліції у складі ДПСУ суперечить Концепції реформування кримінальної юстиції України. Згідно цього документу для виконання завдань щодо проведення досудового розслідування податкових, фінансових та митних злочинів і кримінальних проступків податкова міліція має бути відокремлена від Державної податкової служби й реорганізована в самостійний орган кримінальної юстиції в системі Мінфіну України - фінансову поліцію. Разом із цим це суперечить іншому положенню зазначеної Концепції про те, що реалізацію державної політики у сфері правопорядку та боротьби зі злочинністю має забезпечувати Міністерство внутрішніх справ України.
  
   Враховуючи зазначене, вбачається доцільним створення фінансової поліції як окремого центрального органу виконавчої влади, що координується через профільне міністерство. Разом із тим таким міністерством має виступати МВС, що в січні 2013 року розглядалося колегією цього міністерства при обговоренні концептуальних засад його реформування. Для реалізації даної тези необхідно створити фінансову поліцію - окремий центральний орган виконавчої влади, що виконуватиме всі функції протидії економічним злочинам, а також позбавити всі інші органи виконавчої влади таких функцій. Тим більше, що протидія більшості таких злочинам уже належить до компетенції підрозділів, які входять до структури МВС, це: ДСБЕЗ, економічні підрозділи ГУБОЗ та підрозділи Державної прикордонної служби України. У свою чергу, Міністерство доходів і зборів, відповідно до концепції його створення та поставлених завдань, не відноситься до правоохоронних органів, а тому створення в його структурі міліцейських (поліцейських) підрозділів є нелогічним.
  
   Враховуючи викладене, можливо стверджувати, що саме створення Міністерства доходів і зборів України стало дещо передчасним кроком. У даній ситуації, виходячи з наявних потреб у реалізації фінансової політики держави та стратегії, спрямованої на оптимізацію апарату державного управління, вбачається більш доцільним об’єднання Держмитної служби та ДПС України в єдину Державну службу доходів і зборів, яка б структурно належала до Міністерства фінансів України. Саме такий підхід дозволив би уникнути суперечностей, які зараз виникають при визначенні компетенції щодо формування фінансової політики та її реалізації. Крім того, це б дало змогу заощадити значну кількість коштів та ресурсів, що витрачаються зараз на створення та формування структури нового відомства.
  
   Також запропоновані кроки дозволять вирішити суперечності щодо подальшого майбутнього фінансової поліції, яку можливо сформувати на базі підрозділів Державної служби бо боротьбі з економічної злочинністю МВС України. Або, відповідно до засад Концепції реформування кримінальної юстиції України, створити фінансову поліцію в структурі Міністерства фінансів України разом з Державною службою доходів і зборів.
 
По материалам: Мониторинг СМИ

Немає коментарів:

Дописати коментар