середу, 20 лютого 2013 р.

Чи повинен приватний підприємець мати первинні документи на товар і яка передбачена відповідальність за їх відсутність?

Чи повинні приватні підприємці мати документи, що підтверджують придбання товарів? Таке питання дуже часто задають читачі блогу у коментарях. Можна сказати, що в цього питання є своя історія, яка полягає у еволюції взаємовідносин податкової служби з приватними підприємцями – платниками єдиного податку.

  
   У цій статті я спробую обґрунтувати законодавчими нормами, що приватні підприємці зобов’язані мати первинні документи на придбаний товар. Також ми розглянемо основні види штрафних санкцій, які застосовує податкова служба до підприємців, в яких відсутні первинні документи, а також позицію судових органів щодо рішень податкової служби. З’ясуємо, якими нормами слід оперувати підприємцю під час проведення в нього перевірки та спробуємо відповісти на питання, де ж взяти первинні документи.
  
   Чи потрібні підприємцю первинні документи згідно Податкового та Господарського кодексу?
  
   Фізична особа – підприємець, згідно п.2 ст.55 Господарського кодексу України є суб’єктом господарювання, тому на нього розповсюджуються його норми. Згідно ч.8 ст.19 Господарського кодексу України всі суб’єкти господарювання зобов’язані вести первинний облік результатів своєї діяльності та вести бухгалтерський облік.
  
   Згідно пункту 44.1 Податкового кодексу, всі платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування на підставі первинних документів. В свою чергу, відповідно до пунктів 16.1.5 та 85.4 Податкового кодексу податкова служба має право вимагати первинні документи під час проведення перевірок, а платник податків має їх надавати на належним чином оформлену письмову вимогу.
  
   Тобто, будь який суб’єкт господарювання, в тому числі фізична особа – підприємець як на єдиному податку так і на загальній системі оподаткування, повинен мати первинні документи на придбаний товар.
  
   Необхідність первинних документів для ФОП на загальній системі оподаткування
  
   Згідно пункту 177.10 Податкового кодексу ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані мати первинні документи щодо походження товару. Ведення бухгалтерського обліку у фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування полягає у заповненні книги обліку доходів та витрат, яка затверджена Наказом ДПА №1025 від 24.12.2010. Відповідно до пункту 1 цього наказу, внесення даних до книги здійснюється виключно на підставі первинних документів.
  
   Згідно пункту 177.2 ПКУ, чистий дохід ФОПа визначається як різниця між виручкою у грошовій та негрошовій формі та документально підтвердженими витратами. Тобто, лише на підставі належно оформлених первинних документів, ФОП на загальній системі має право віднести вартість придбаних товарів чи послуг до складу валових витрат та, відповідно, зменшити свій загальний оподатковуваний дохід. Немає первинних документів – немає валових витрат.
  
   Тобто, для фізичної особи на загальній системі є чіткі норми, згідно яких кожний показник обліку має підтверджуватися первинними документами. При цьому це стосується як витрат так і доходів. Оскільки ФОП на загальній системі при здійсненні розрахунків у готівковій формі зобов’язаний використовувати РРО, кожний показник доходу в нього також має підтверджуватися первинними документами (фіскальними чеками РРО).
  
   Необхідність первинних документів для ФОП на єдиному податку
  
   Якщо для підприємця на загальній системі оподаткування відповідь дуже і дуже тверда, то для ФОП на єдиному податку, на перший погляд, відповідь не така однозначна. Але це тільки на перший погляд.
  
   З одного боку, розмір єдиного податку, який підприємець сплачує до бюджету не залежить від витрат, які він здійснює для ведення підприємницької діяльності. ФОП – платник єдиного податку не зобов’язаний використовувати РРО. При здійсненні продажу товару чи послуги, підприємець – єдинник видає чек лише на вимогу покупця. Тобто, якщо покупцю він не потрібен, то він, зазвичай, не виписується.
  
   Можна сказати, що платник єдиного податку дійсно дбає про оформлення первинних документів тільки тоді, коли продаж товарів чи послуг здійснюється юридичній особі, якій потрібні валові витрати та у деяких випадках податковий кредит з податку на додану вартість.
  
   Незважаючи на те, що сплата єдиного податку до бюджету не зовсім залежить від наявності первинних документів, жодна законодавча норма не звільняє єдинників від обов’язку їх мати.
  
   Скільки часу підприємець має зберігати документи?
  
   Згідно пункту 44.3 Податкового кодексу платники податків зобов’язані зберігати первинні документи протягом 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої вони використовуються. Наприклад, податкова декларація платника єдиного податку третьої групи за перший квартал 2012 року була надана до податкової служби 5 травня. З цієї дати починається відлік строку у 1095 днів, протягом яких підприємець зобов’язується зберігати первинні документи, які підтверджують придбання та продаж товарів у першому кварталі 2012 року.
  
   Штрафи за відсутність первинних документів, які застосовує податкова служба на практиці
  
   У питань законності або незаконності застосування кожного з нижченаведених штрафів за відсутність у приватного підприємця первинних документів на товар є свої «за» та «проти». Їх ми розглядати не будемо, оскільки це більше юридичне питання та щодо цього можна написати дуже багато. Слід зазначити, що у застосування кожного з нижченаведених штрафів є своє «історія». Тобто, коли податківці під час проведення перевірок приділяли цим питанням особливу увагу та коли пішло деяке послаблення. Отже:
  
   Штрафи за відсутність документів, передбачені статтею 164-1 КУАП та пунктом 121.1 ПКУ
  
   Стаття 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає накладення адміністративного штрафу за неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат. Розмір штрафу становить від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або від 51 до 136 грн. За повторне протягом року порушення – від 85 до 136 грн
   Пункт 121.1 Податкового кодексу за відсутність первинних документів передбачає штраф у розмірі 510 грн. За повторне протягом року порушення розмір штрафу збільшується до суми 1020 грн.
  
   Утримання 15% ПДФО з вартості товару та штраф за неподання звіту за формою 1дф
  
   Найпоширенішим питанням посадових осіб податкової служби під час перевірки підприємців є: «Де первинні документи на товар?». Відповідно, найпоширенішою відповіддю підприємців є приблизно щось таке: «Товар був придбаний у звичайних фізичних осіб (не підприємців). Первинні документи такі фізичні особи не надають, тому їх немає.»
  
   В цьому разі, відповідно до пункту 14.1.180 Податкового кодексу, приватний підприємець є податковим агентом щодо фізичних осіб, у яких було придбано товар. А податковий агент зобов’язаний утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб з таких виплат, а також подавати податкову звітність (звіт за формою 1дф). Наприклад, якщо товар насправді придбавається у фізичних осіб – не підприємців, з вартості товару, яку підприємець сплачує фізичній особі, необхідно утримати ПДФО в розмірі 15%. Якщо ФОП та звичайна фізична особа домовились, що товар коштує 100 грн., то ФОП сплачує громадянину 85 грн., а 15 грн. перераховує до бюджету. За результатами кварталу, в якому відбулася така виплата, ФОП повинен надати до податкової служби звіт за формою 1дф.
  
   Згідно пункту 127.1 ПКУ, неутримання та неперерахування ПДФО у таких випадках, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25% від суми податку. За повторне порушення штраф збільшується до 50%, за трете та більше – до 75%. При цьому, додатково, ФОП ще має сплатити основну суму податку, яку він не утримав під час виплати доходу фізичній особі. Якщо брати умови нашого прикладу, то це буде 15 грн. основного платежу плюс 25%, 50% або 75% штрафної санкції. За неподання звіту 1дф, відповідно до пункту 119.2 ПКУ, передбачений штраф в розмірі 510 грн., а за повторне протягом року порушення штраф збільшується до 1020 грн.
  
   Як в цьому випадку визначається закупівельна вартість товару, який був придбаний підприємцем у фізичної особи, не зрозуміло. Хіба що, ФОП сам напише пояснення податківцям з цього приводу та назве їм суму. Проте, це вже зовсім інше питання та тема для зовсім іншої статті.
  
   Штрафні санкції за реалізацію неоприбуткованих товарів
  
   Були часи, коли відсутність первинних документів, що підтверджують походження товару тлумачилося податковою службою як реалізація необлікованих у встановленому порядку або неоприбуткованих товарів. Таке тлумачення також обумовлювалося наявністю у книзі обліку доходів та витрат за формою 10 графи «витрати».
  
   Згідно п.12 ст.3 Закону «Про РРО», суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки у готівковій формі зобов’язані вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
  
   Відсутність первинних документів на товар а також відсутність відповідного запису у графі «витрати» книги за формою 10, на думку податкової служби порушувала п.12 ст.3 Закону «Про РРО». За таке «порушення» застосовувалися штрафні санкції в розмірі подвійної вартості товарів за цінами реалізації, які передбачені статтею 20 Закону України «Про РРО» від 6 липня 1995 №265/95-ВР.
  
   Визнання доходу в розмірі вартості безоплатно отриманих товарів
  
   Це новий вид відповідальності, який обумовлений вступом в силу нових правил застосування спрощеної системи оподаткування. Згідно пункту 292.3 Податкового кодексу, до складу доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих товарів. Не виключено, що з початку 2012 року при проведенні перевірок платників єдиного податку, податкова служба буде тлумачити відсутність документів, що підтверджують придбання товарів, як безоплатність таких товарів.
  
   Для платників єдиного податку першої та другої групи, донарахування такого доходу не буде майже ні до чого призводити, оскільки сума єдиного податку, яка підлягає сплаті до бюджету, не залежить від розміру доходу. Боятися слід тільки в тому разі, якщо з урахуванням доходу по таким товарам, платник єдиного податку перевищить граничний розмір доходу для відповідної групи. Платникам єдиного податку третьої групи, у разі виникнення такої ситуації, треба буде сплатити відповідну суму єдиного податку в залежності від ставки 3% або 5%.
  
   Однак, слід звернути увагу, що виникнення ситуації з визнанням доходу на суму вартості товарів, на які відсутні первинні документів, тільки може бути, а може і не бути. Проте, враховуючи історію застосування різноманітних видів штрафних санкцій за відсутність первинних документів на товар у підприємця, ситуація цілком імовірна.
  
   Чи потрібні платнику єдиного податку документи, які підтверджують доходи?
  
   З одного боку, платник єдиного податку не зобов’язаний використовувати касові апарати, та має видавати товарний чек лише на вимогу покупця. Тобто, у переважній більшості випадків, у разі роботи підприємця тільки з готівкою, він не має первинних документів, які підтверджують доходи.
  
   З іншого боку, згідно пункту 44.1 ПКУ, платник податків зобов’язаний вести облік доходів тільки на підставі первинних документів. Також є другий абзац цього самого пункту, згідно якого забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами. Тобто, формально, у податкової служби є законодавча можливість застосовувати штрафи, передбачені статтею 164-1 КУАП та пунктом 121.1 ПКУ, за відсутність первинних документів, які підтверджують отримання доходу. Такими документами може бути касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, акт виконаних робіт, тощо.
  
   Як дивляться суди на відповідальність за відсутність підтверджуючих документів?
  
   Одразу слід сказати, що судова практика по питанням застосування штрафних санкцій за відсутність первинних документів у підприємців не досить однозначна. Суди можуть приймати сторону як податкової служби так і платника податків. Я наведу деякі постанови, які є позитивними саме для платників податків. Нормами, якими обґрунтовують свою позицію судді у цих постановах, можна користуватися під час виникнення спірних ситуацій в ході перевірок або під час процедури адміністративного або судового оскарження повідомлень – рішень податкового органу. Також слід звернути увагу, що нижченаведені судові рішення стосуються тільки платників єдиного податку, адже вище ми вже визначилися, що для ФОПів на загальній системі оподаткування первинні документи на товар потрібні на всі 100%.
  
   Щодо утримання 15% з вартості придбання товарів та визнання доходу за безоплатно отриманими товарами
  
   Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2011 по справі №2а-0870/9826/11. Обґрунтування позиції, що донарахування 15% ПДФО на вартість товарів, на які відсутні первинні документи, неправомірне, приблизно наступне:
  
   Приватний підприємець є податковим агентом щодо фізичних осіб, яким здійснюється виплата доходу. Він зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та подавати податкову звітність за формою 1дф.
  
   Відсутність у ФОПа первинних документів, що підтверджують факт закупівлі товару не є беззаперечним фактом того, що він виплатив дохід фізичній особі, яка не є суб’єктом підприємництва. В даному випадку можливо існування принаймні двох ситуацій – товар придбавався у іншого суб’єкта підприємницької діяльності, однак підтверджуючі документи з різних причин у підприємця відсутні; та товар дійсно придбавався у фізичних осіб. Отже, податковий орган говорячи про виплату підприємцем доходу фізичній особі у разі відсутності первинних документів щодо факту придбання товару вдається лише до припущень про ймовірність здійснення позивачем таких операцій. Такі висновки не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.
  
   Щодо реалізації неоприбуткованих товарів
  
   Ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2011 по справі №2-а-4190/10/2170. Обгрунтування позиції, що до платників єдиного податку неправомірно застосовуються штрафні санкції, передбачені ст.20 Закону «Про РРО» наступне:
  
   Зміст п.12 ст.3 та ст.6 Закону № 265 свідчить про те, що вимоги відносно ведення обліку товарних запасів мають виключення і не розповсюджуються на певних суб’єктів підприємницької діяльності. Крім того, слід зазначити, що форма Книги обліку доходів і витрат, яка затверджена Інструкцією №12, не передбачає ведення обліку товарних запасів. (Слід звернути увагу, що із вступом в силу нових правил застосування спрощеної системи оподаткування, затверджено нові книги обліку для ФОПів на єдиному податку, які також не передбачають ведення обліку товарних запасів).
  
   Приватні підприємці-платники єдиного податку не зобов’язані вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, і саме на цих суб’єктів підприємницької діяльності розповсюджуються передбачені п.12 ст.3 та ст.6 Закону №265 виключення щодо такого обов’язку. Вимоги щодо ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на платників єдиного податку не розповсюджуються, тому застосування до позивача санкцій за порушення цієї норми, які передбачені ст.20 та 21 Закону «Про РРО», є неправомірним.
  
   Щодо штрафів, передбачених пунктом 121.1 ПКУ та статтею 164-1 КУАП
  
   Розглядати судову практику щодо цього випадку немає сенсу. Адже, ці штрафи можуть застосовуватися податковою службою до приватних підприємців, у яких відсутні первинні документи на товар, цілком правомірно. На це також звертає увагу і суддя у постанові від 09.12.2011 по справі №2а-0870/9826/11, яка була наведена вище.
  
   Де взяти документи, що підтверджують походження товарів?
  
   Проаналізував те, що написано вище, можна зробити висновок, що первинні документи на товар підприємцям потрібні. Однак їх відсутність не загрожує їм законними штрафами в розмірі подвійної вартості товарів (порушення ст.20 Закону «Про РРО»), донарахуванням ПДФО в розмірі 15% від вартості товарів або визнання доходу від безоплатно отриманих товарів. За відсутність первинних документів на товар підприємцю цілком законно загрожує відповідальність у вигляді адміністративного штрафу від 51 до 136 грн. (стаття 164-1 КУАП) та штрафу від 510 до 1020 грн. (пункт 121.1 ПКУ).
  
   Де ж взяти первинні документи, що підтверджують походження товару. Головна порада – дбати про належне оформлення первинних документів під час придбання товарів у своїх постачальників. Лише в тому разі, якщо отримати документи неможливо, слід щось вигадувати. Є багато способів знайти документи. Щодо них можна сказати лише одне – всі вони незаконні. Слід навести лише один найбільш безпечний. Проте безпечним він стане лише тоді, коли підприємець буде дотримуватися певних умов.
  
   Завжди можна попросити первинні документи у іншого підприємця – платника єдиного податку. При цьому слід звернути увагу на такі обставини:
  
   1.Підприємець, який виписав документи, має врахувати їх при визначенні загальної суми свого доходу. Якщо буде треба, то додатково включити суму по документах до складу доходу відповідного кварталу
   2.Податкова служба може перевірити цього дружнього підприємця, тому в нього також повинні бути документи, що підтверджують придбання реалізованого товару
   3.До складу документів, які слід отримати, повинні входити як документ, який підтверджує поставку, так і документ, який підтверджує оплату за товари
   4.«Виплату» підприємцю в розмірі вартості товарів, слід відобразити у звіті 1дф з ознакою доходу «157».
  
   Шановні підприємці, дбайте про оформлення документів вчасно та оформлюйте їх належним чином.
  
   Блог про бухгалтерський облік, оподаткування та звітність в Україні

Немає коментарів:

Дописати коментар