неділю, 17 лютого 2013 р.

Цінно-паперовий акциз

Як це зазвичай буває, Верховна Рада вирішила зробити подарунок платникам податків та вдосконалити податкове законодавство до Нового Року. Одним з найбільш яскравих продуктів такого «вдосконалення» став особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та деривативів (далі - «Особливий податок»). Податок введений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого вдосконалення адміністрування податків і зборів» від 6 грудня 2012 № 5519-VI та застосовується з 1 січня 2013 року.
  
   Слід зазначити, що, незважаючи на назву, Особливий податок не є самостійним податком, а лише підвидом акцизного податку. Ініціатори відповідного законопроекту вирішили не обтяжувати себе необхідністю створення нового розділу Податкового кодексу для інкорпорації Особливого податку як окремого податку до податкового законодавства. Доводи профільного комітету Верховної Ради стосовно того, що запропонований податок є новим і самостійним податком на фінансові транзакції і не може вважатися акцизним податком за своєю економічною суттю були залишені без уваги.
  
   Нижче наводиться коротка характеристика Особливого податку.
  
   Платники. Платниками Особливого податку є фізичні та юридичні особи (незалежно від їх резидентного статусу). Можна виділити два види платників: (і) ті, які здійснюють операції з деривативами та (іі) ті, які відчужують цінні папери. Платники Особливого податку окремій реєстрації у податкових органах не підлягають.
  
   Об'єкт оподаткування. За аналогією з платниками можна виділити і два об'єкта оподаткування: (i) операції з деривативами та (іі) операції з відчуження цінних паперів (будь-які форми відчуження, що передбачають перехід права власності). База оподаткування - договірна вартість цінних паперів або деривативів, зазначена в первинних бухгалтерських документах.
  
   Ставка податку
  
Об’єкт оподаткуванняСтавка
Продаж на фондовій біржі цінних паперів, за якими розраховується біржовий курс.
Здійснення на фондовій біржі операцій з деривативами.
0%
Продаж поза фондовою біржою цінних паперів, якізнаходяться у біржовому реєстрі (лістингові цінні папери)0,10%
Продаж поза фондовою біржою цінних паперів, які не перебувають у біржовому реєстрі (цінні папери не допущені до торгів на фондовій біржі або допущені до торгів нелістингові цінні папери)1,50%
Укладення деривативів (контрактів) поза фондовою біржою.5 неоподатковуваних мінімумів доходівгромадян (85 грн.) за кожен укладенийдериватив (контракт).
  
   Механізм сплати. При здійсненні операцій з цінними паперами податок утримується податковим агентом і перераховується до бюджету у строк, встановлений для квартального податкового періоду. Обов'язок виконання функцій податкового агента покладаються на торговців цінними паперами, а також емітентів цінних паперів інститутів спільного інвестування відкритого типу (для операцій з розміщення таких цінних паперів, їх погашення і викупу). Що стосується деривативів, то тут вищевказаний фіксований податок в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сплачується безпосередньо сторонами деривативу (принаймні, такий висновок можна зробити з прочитання закону, який не одержав поки що роз'яснень з боку податкових органів). При цьому даний податок сплачується кожною із сторін деривативу.
  
   Проблеми та ризики. Закон в частині визначення ставок податку не вирізняється однозначністю, що може вилитися в певні проблеми та ризики для платників податків.
  
   По-перше, із закону остаточно не зрозуміло, чи має право платник на застосування нульової ставки в разі, якщо біржовий курс цінних паперів одного виду одного і того емітента був розрахований, але цінні папери платника не взяли участі в цьому розрахунку (біржовий курс був розрахований на підставі заявок інших осіб, які продали на фондовій біржі аналогічні цінні папери). Така ситуація може, наприклад, виникнути в разі, якщо цінні папери були продані на підставі адресних заявок, які не беруться до уваги при розрахунку біржового курсу.
  
   Можна припускати, що податківці будуть відстоювати позицію щодо можливості застосування нульової ставки тільки в разі, якщо цінні папери платника взяли участь у розрахунку біржового курсу.
  
   По-друге, для застосування нульової ставки до операцій з продажу цінних паперів на фондовій біржі законодавець вимагає, щоб біржовий курс таких цінних паперів був розрахований у відповідності з вимогами, встановленими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - «НКЦПФР») за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної фінансової політики. На сьогоднішній день такі вимоги хоч і встановлені НКЦПФР (рішення від 22 листопада 2012 № 1688), але без будь-якого погодження з боку вказаного центрального органу (ймовірно, Мінфіну).
  
   Отже, з формальних причин (відсутність згаданого вище погодження) податківці можуть не визнавати право на застосування нульової ставки до будь-яких операцій, що стосуються продажу цінних паперів на фондовій біржі.
  
   По-третє, законодавець чомусь забув передбачити ставку для оподаткування продажу на фондовій біржі цінних паперів, щодо яких не розраховується біржовий курс. Така ситуація може, наприклад, виникнути, коли на торговельній сесії фондової біржі, під час якої платник продав свої цінні папери, було виставлено менше трьох безадресних заявок на купівлю та трьох безадресних заявок на продаж відповідних цінних паперів. Згідно з Порядком визначення біржового курсу цінного паперу, затвердженого вищенаведеним рішенням НКЦБФР, для розрахунку біржового курсу цінного паперу необхідно не менше зазначеної кількості безадресних заявок.
  
   Якщо біржовий курс цінного паперу не розраховувався, але його було продано на фондовій біржі, то з одного боку немає підстав для застосування нульової ставки, а з іншого боку також немає підстав і застосування інших ставок (0,1% і 1,5%). Останні передбачені тільки для випадків продажу цінних паперів поза фондовою біржею.
  
   Як діяти в даній ситуації - питання складне. Логічно стверджувати, що оскільки ставка не визначена, то і податок сплачувати немає підстав. Не дивно, якщо податкові органи будуть мати свою окрему думку з цього приводу.
  
   Мета запровадження податку. Наостанок кілька міркувань щодо цілей введення Особливого податку. Враховуючи звільнення від сплати податку (застосування нульової ставки) при здійсненні операцій з цінними паперами та деривативами на фондовій біржі, нескладно здогадатися, що однією з цілей запровадження податку було стимулювання діяльності фондових бірж. Але, чи є це головною метою?
  
   Можливо, приймаючи цей закон, законодавець мав намір завдати чергового удару по податковому плануванню. Адже ні для кого не секрет, що цінні папери є його вельми популярним інструментом. Якщо удар по податковому плануванню і був нанесений, то тільки в частині цінних паперів, які в принципі не можуть торгуватися на фондовій біржі (наприклад, векселів).
  
   «Чаклування» з векселями з урахуванням 1,5% податку, який стягуватиметься на кожному етапі продажу, може виявитися аж надто дорогим задоволенням. Що стосується акцій і облігацій, то тут у платників не повинно виникнути серйозних проблем. Для застосування нульової ставки досить включити цінні папери в біржовий список як нелістингові цінні папери, а це можна зробити практично завжди і навіть для цінних паперів досить сумнівної якості.
 
По материалам: Блог Романа Блажка

Немає коментарів:

Дописати коментар