Як відображаються в бухгалтерському та податковому обліку нестачі?

Відображення в бухгалтерському обліку.
   
   Згідно з пп. «Б» пп. 11.12 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом МФУ від 11.08.94 р. № 69 (далі - Інструкція № 69), при регулюванні інвентаризаційних різниць у разі виявлення нестач, останні повинні бути
віднесені на винних осіб.
   
   При цьому якщо конкретні винні особи не встановлені, сумові різниці у вигляді перевищення сум нестач над надлишками розглядаються в якості нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх до складу інших витрат операційної діяльності (абз. 2 пп. «Б» пп. 11.12 Інструкції № 69).
   
   Тому суми виявлених нестач згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291, у бухгалтерському обліку відображаються проводкою: Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей »Кт 20, 28 - на суму балансової вартості відсутніх товарів.
   
   Одночасно із списанням цінностей, винних у нестачі яких не встановлено, балансова вартість списаних активів зараховується на позабалансовий субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
   
   У разі прийняття в майбутньому рішення про відшкодування збитку сума, що підлягає до відшкодування винною особою, відображається у складі іншого операційного доходу проводкою: Дт 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
   
   Відповідно, балансова вартість відшкодованих збитків списується з позабалансового субрахунку 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
   
   Відображення в обліку з податку на прибуток.
   
   Відповідно до пп. «І» пп. 138.8.5 ПКУ до складу загальновиробничих витрат включаються, зокрема, нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у межах норм природного убутку згідно із затвердженими центральними органами виконавчої влади нормам. Крім того, п. 140.3 ПКУ передбачено, що при визначенні об'єкта оподаткування до витрат не відноситься сума фактичних втрат товарів, крім втрат у межах норм природного убутку.
   
   Наведені норми ПКУ свідчать про відсутність у розглянутій ситуації підстав для відображення в податковому обліку сум виявлених нестач.
   
   Відображення в обліку з ПДВ.
   
   Згідно з п. 198.3 ПКУ податковий кредит звітного періоду складається із сум податку, нарахованих (сплачених) платником у зв'язку з придбанням та виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Отже, при списанні ТМЦ на цілі, не пов'язані з господарською діяльністю, платник податку зобов'язаний відкоригувати податковий кредит за такими придбаним раніше ТМЦ.
   
   Коригування проводиться шляхом виписки податкової накладної на умовний продаж виходячи з вимог п. 189.1 ПКУ (поставка товару в межах балансу платника податку для невиробничого використання).
   
   Володимир Димань
   ТОВ АФ «Профі-Аудит»
   
   Дата підготовки 02.02.2012

За матеріалами: ЛІГА: ЗАКОН

Новий реєстр виданих та отриманих ПН буде з березня

Нова форма Реєстру виданих та отриманих податкових накладних опублікована в «Офіційному віснику України» від 19.02.13 р. № 11, тому буде застосовуватися з 01.03.13 р. (При складанні звіту за березень 2013 року).
   

    Нагадаємо, що Реєстр ведеться особами, зареєстрованими як платники ПДВ, в електронному вигляді у затвердженому форматі і за власним бажанням платника у паперовому вигляді.

                                                                                                         За матеріалами: Бухгалтер 911

Оплата товару векселем

Чи може підприємство А оплатити придбання товару у підприємства Б векселем, який був раніше отриманий від підприємства В? Якщо так, то як це відобразити в обліку?

У процесі здійснення господарської діяльності нерідко виникають ситуації, коли відчувається брак коштів для розрахунків з постачальниками та

підрядниками за отримані ТМЦ або роботи (послуги), при яких одним з можливих виходів служать розрахунки із застосуванням векселів.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Простий вексель - це вексель, що містить зобов'язання векселедавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Переказний вексель - це вексель, який містить письмовий наказ однієї особи (юридичної або фізичної) іншій особі сплатити у зазначений строк визначену суму грошей третій особі.

Загальні правила обігу векселів встановлені Уніфікованим Законом про переказні і прості векселі, запровадженим Женевською Конвенцією від 07.06.1930 р. № 358 (вступив в силу в Україні з 06.11.2000 р.).

Додаткові умови обігу векселів в Україні визначені Законом України від 05.04.2001 р. № 2374-III «Про обіг векселів в Україні», ст. 4 якого встановлено обмеження в тому, що видавати прості і переказні векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. При цьому сума, зазначена у векселі, не повинна перевищувати суму «товарної» заборгованості, а також вексельна форма розрахунків за товари, роботи, послуги повинна бути передбачена в письмовому договорі.

Крім того, відповідно до чинного законодавства суб'єкти підприємницької діяльності також мають право передавати (індосувати) отримані ними від інших юридичних осіб або приватних підприємців векселі продавцям в рахунок оплати за товари (роботи, послуги).

Передача простого або переказного векселя іншому суб'єкту підприємництва здійснюється шляхом його індосаменту.

Індосамент - спеціальний напис на векселі, за яким векселедержатель передає всі або тільки певні права набувачу векселя.

По суті індосамент - це наказ векселедержателя (індосанта) виплатити іншій особі (індосат) або за його наказом.

Розглянувши законодавче регулювання видачі векселя або його отримання, а також передачі раніше отриманого векселя за індосаментом, можна ствердно відповісти на поставлене запитання про те, що підприємство А може розрахуватися з підприємством Б за товар векселем, раніше отриманими від підприємства В шляхом індосаменту, якщо по даному векселем емітентом не було встановлено застережень: «не наказу» або рівнозначну «сплачуватися тільки», які унеможливлюють або обмежують подальше індосування векселя першим векселедержателем і іншими.

Тепер розглянемо ці операції щодо відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку підприємства А.

Бухгалтерський облік

№ п/п	Зміст господарської операції...	Дт	Кт
1	Проданий товар підприємству В	361	702
2	Нараховано ПЗ з ПДВ з суми продажу товару	702	641
3	Нараховано ПЗ з ПДВ з суми продажу товару...	341	361
4	Отримано товар від підприємства Б	281, 641	631
5	Передан по идоссаменту вексель, полученный от предприятия В	631	341

У прикладі вказано короткостроковий вексель, який згідно з Планом рахунків відображається на субрахунку 341 «Короткострокові векселі, одержані в національній валюті».

Податковий облік

Податок на прибуток

Згідно з пп. 136.1.11 ПКУ не враховуються для визначення об'єкта оподаткування номінальна вартість взятих на облік, але не оплачених (непогашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а також платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь (на ім'я) платника податку як забезпечення або підтвердження заборгованості такого боржника перед зазначеним платником податку (облігацій, векселів, боргових розписок).

Ця норма ПКУ підтверджує «недохідних» операції з отримання (взяття на облік) векселя (Дт 341 Кт 361).

Оскільки операція з передачі векселя за індосаментом (Дт 631 Кт 341) розглядається як операція з проведення розрахунків, а не як операція з його продажу, обміну або відчуження в інший спосіб, то в даному випадку немає необхідності говорити про застосування норм п. 153.8 ПКУ щодо визначення доходів і витрат з метою оподаткування операції з торгівлі цінними паперами.

ПДВ

Згідно з пп. 196.1.1 ПКУ не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії) цінних паперів, випущених в обіг (емітованих) суб'єктами підприємницької діяльності.

Також відповідно до норм п. 189.7 ПКУ якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів / послуг, які є об'єктом оподаткування, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів, випущених таким покупцем або третьою особою , базою оподаткування є договірна вартість, визначена відповідно до п. 188.1, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя.

А також п. 189.8 ПКУ передбачено, що на номінал векселя, у тому числі без урахування дисконтів або з урахуванням процентів, податкові зобов'язання не нараховуються.

Таким чином, у податковому обліку дані операції не матимуть жодних податкових наслідків.

Ольга Буркун

Аудитор АФ «Курсор-Аудит»

Людмила Сафонова

Бухгалтер-експерт