ПФУ про деякі питання нарахування ЄСВ

Як необхідно відображати у звітності до Пенсійного фонду суми індексації, нарахованої працівнику у січні 2012 року за період з 2010 по 2011 роки?       Частина друга статті 9 Закону № 2464 визначає, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.       Порядок нарахування та сплати єдиного внеску визначений статтею 9 зазначеного Закону та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289.       Згідно з підпунктом 4.3.3 пункту 4.3 розділу ІУ Інструкції, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені нарахування.       Платники – роботодавці подають до органів Пенсійного фонду України звіт, форми та строки подання якого визначені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309 (далі – Порядок).       Враховуючи зазначене та відповідно до бухгалтерських документів про нараховану заробітну плату, у разі нарахування (зменшення) заробітної плати за попередні періоди у поточному місяці, суми коригувань відображаються у фонді оплати праці місяця, в якому проведено їх нарахування (зменшення) (відповідні графи таблиць 1 та 6 додатку 4 до Порядку), тобто у даному випадку у звіті за поточний місяць. Реквізит 10 «тип нарахувань» у Таблиці 6 додатка 4 не заповнюється.       Чи потрібно здійснювати перерахування єдиного внеску до Пенсійного фонду, нарахованого у розмірі 8,41 % на зарплату інвалідів за січень – грудень 2011 року, якщо він уже сплачений у розмірі 33,2%?       Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.10.2011 року № 32-3 «Про внесення змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10.11.2011 за № 1285/20023, № 1286/20024, Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України від 27.10.2010 №994/18289, приведено у відповідність до норм до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, зокрема, в частині сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підприємствами, установами, організаціями за працюючих інвалідів у розмірах 8,41% з сум допомоги по тимчасовій непрацездатності.       Постановою також внесено зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2 (далі – Порядок), які набирають чинності з 1 січня 2012 року.       За звітні періоди починаючи з січня 2011 року платники можуть здійснити перерахунок нарахованих сум єдиного внеску на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності за працюючих інвалідів, виходячи з розміру єдиного внеску 8,41% та відобразити такі суми у таблиці 1 Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України додатку 4 до Порядку (далі – Звіт) за місяць, у якому здійснюється перерахунок.       При цьому, всю суму єдиного внеску, нараховану відповідними платниками у розмірі 33,2% за періоди з січня 2011 року, необхідно відобразити у рядку 7.1.8 «зменшено нарахувань» 33,2%, а всю суму єдиного внеску нараховану у розмірі 8,41% за цей період у рядку 6.1.4 «донараховано єдиного внеску» 8,41% таблиці 1 Звіту.       При цьому, сума єдиного внеску, нарахована у розмірі 8,41%, підлягає сплаті у повному обсязі або з урахуванням переплати, яка обліковується у картці особового рахунку платника за цим розміром.       Надміру сплачені кошти єдиного внеску у розмірі 33,2% зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску (по цьому розміру) або повертаються платнику згідно з Порядком, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-1.       Як формуються показники звітності «Сума заборгованості по виплаті заробітної плати на початок звітного періоду» та «Сума заборгованості по виплаті заробітної плати на кінець звітного періоду»?       Форма щомісячного Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України, яку подають платники єдиного внеску – роботодавці, наведена у додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309.       У показнику “Сума заборгованості з виплати заробітної плати на початок звітного періоду” платники, які своєчасно не розрахувалися з працівниками по заробітній платі на 1 число звітного місяця, відображають суми простроченої заборгованості з виплати заробітної плати, тобто суми заробітної плати, термін виплати якої настав до 1 числа звітного місяця.       Платники, які своєчасно здійснюють розрахунки з працівниками по заробітній платі, зазначений рядок прокреслюють.       У показнику “Сума заборгованості з виплати заробітної плати на кінець звітного періоду” відображаються суми заборгованості з виплати заробітної плати з урахуванням невиплачених сум заробітної плати, строк сплати яких настав у звітному місяці.       У зазначених показниках враховується заборгованість з виплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності. Заборгованість з виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та інших видів виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, депонована заробітна плата у зазначені показники не включаються.       Чи нараховується єдиний внесок на вартість безкоштовно наданого працівникам форменого одягу та на вартість виданого спецодягу?       Базою для нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”.       Вартість безкоштовно наданого працівникам форменого одягу, що може використовуватися поза робочим місцем та залишається в особистому постійному користуванні, відноситься до фонду додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат згідно з підпунктом 2.2.11 пункту 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713.       Отже, вартість безкоштовно наданого працівникам форменого одягу, що може використовуватися поза робочим місцем та залишається в особистому постійному користуванні, є базою для нарахування єдиного внеску.       Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010р. № 1170 (далі – Перелік).       Пунктом 5 Розділу II Переліку передбачено, що відшкодування працівникам витрат на придбання ними спецодягу та інших засобів індивідуального захисту в разі невидачі їх роботодавцем або вартість виданого згідно з діючими нормами спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту не є базою для нарахування та утримання єдиного внеску.       Чи нараховується єдиний внесок на суми акцій, безкоштовно наданих працівникам підприємством?       Частиною першою статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що базою для нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.       Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713.       Вартість безкоштовно наданих працівникам акцій згідно з підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 зазначеної Інструкції відноситься до фонду додаткової заробітної плати, а отже, є базою для нарахування єдиного внеску.       Чи нараховується єдиний внесок на вартість санаторних путівок, що надаються підприємством своїм працівникам безкоштовно?       Базою для нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (частина перша статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).       Відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713, вартість путівок працівникам та членам їх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства (крім оплати путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення, що здійснюються за рахунок коштів фондів державного соціального страхування), відносяться до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.       Отже, вартість санаторних путівок, що надаються підприємством своїм працівникам безкоштовно, є базою для нарахування єдиного внеску.       Чи є об’єктом для нарахування та утримання єдиного внеску сума допомоги по вагітності та пологах?       Відповідно до статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», для роботодавців єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; а також на суму, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.       Відповідно до підпункту 4.3.5 пункту 4.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289, визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713. Згідно з цим документом, допомога по вагітності та пологах не входить до фонду оплати праці, тому така допомога не є об’єктом для нарахування та утримання єдиного внеску.       Як здійснити перерахунок єдиного внеску у разі зміни класу професійного ризику виробництва в середині року?       Порядок нарахування і сплати єдиного внеску визначено статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та розділом ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289.       Згідно з пунктом 4.8 зазначеної Інструкції, у разі зміни у встановленому законодавством порядку класу професійного ризику виробництва платник на підставі отриманого повідомлення органу Пенсійного фонду України за період з дати встановлення нового класу професійного ризику та розміру єдиного внеску самостійно здійснює перерахунок єдиного внеску.       Самостійно обчислену суму в результаті перерахунку (різниця між нарахованою сумою єдиного внеску по розміру, встановленому раніше, та нарахованою сумою єдиного внеску по встановленому розміру за зазначений період) платник відображає у звіті про нараховані суми єдиного внеску, який подається ним за звітний період, у якому ним отримано повідомлення Пенсійного фонду (рядок 6.2 «донараховано єдиного внеску за попередні звітні періоди внаслідок збільшення класу професійного ризику виробництва» або рядок 7.2 «зменшено суму донараховано єдиного внеску за попередні звітні періоди внаслідок зменшення класу професійного ризику виробництва» таблиці 1 додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309).       Таким чином, у разі зміни класу професійного ризику виробництва, за період з дати його зміни необхідно визначити різницю між нарахованою сумою єдиного внеску за цей період та сумою нарахованого єдиного внеску згідно з новим класом професійного ризику виробництва. Ця різниця у разі збільшення розміру єдиного внеску перераховується платником на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий для здійснення доплати по фонду нещасних випадків на виробництві, а у разі зменшення розміру єдиного внеску – повертається платнику з окремого рахунку, відкритого органом Пенсійного фонду України для здійснення доплати по фонду нещасних випадків на виробництві.       Чи нараховується єдиний внесок на суми оплати додаткових відпусток, що надаються відповідно до ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"?       Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон), базою для нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно – правовими договорами, є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно – правовими договорами.       Відповідно до підпункту 2.2.12 пункту 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.04 за № 114/8713, оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” належать до фонду оплати праці у складі додаткової заробітної плати.       Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1170.       До пункту 7 розділу I зазначеного Переліку віднесено виплати в установленому розмірі особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, крім, зокрема, оплати додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".       Враховуючи зазначене, суми оплати додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є базою для нарахування єдиного внеску.       Чи нараховується єдиний внесок на суми оплати підприємством навчання на курсах водіїв та англійської мови своїх співробітників, а також оплата за користування співробітниками Інтернетом?       Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі —Закон), платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.       Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону, для зазначених платників базою для нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі, в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.       Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.       Підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу 2 Інструкції № 5 встановлено, що виплати соціального характеру у грошовій та натуральній формі, що мають індивідуальний характер, відносяться до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.       Отже, суми оплати підприємством навчання на курсах водіїв та англійської мови своїх співробітників, а також суми оплати за користування співробітниками Інтернетом, є базою для нарахування єдиного внеску.       Чи нараховується єдиний внесок на вартість молока, що видається працівникам, які працюють на роботах із шкідливими умовами праці?       Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону, для роботодавців, зокрема підприємств, установ, організацій та інших юридичних осіб, базою для нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.       Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1170.       Згідно з пунктом 5 розділу 2 зазначеного Переліку, суми відшкодування працівникам витрат на придбання ними спецодягу та інших засобів індивідуального захисту в разі невидачі їх роботодавцем або вартість виданого згідно з діючими нормами спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування, не є базою для нарахування єдиного внеску.       Чи застосовується підвищуючий коефіцієнт при нарахуванні єдиного внеску на виплати, що здійснюються в натуральній формі?       Частиною першою статті 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон) визначено, що єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, – на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.       Згідно з частиною першою статті 9 Закону, єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.       Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.       Застосування підвищуючого коефіцієнту Законом не передбачено.       Водночас слід зазначити, згідно з частиною другою статті 8 Закону, єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.       Чи нараховується єдиний внесок на суми підйомної допомоги, яка виплачується при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі, на нове місце військової служби?       Відповідно до пунктів 1 і 9 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон), платниками єдиного внеску є військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу.       Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 7 Закону, об’єктом нарахування єдиного внеску для зазначених платників є суми грошового забезпечення.       Відповідно до статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.    Складові грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.       Перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, МВС, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів визначений у додатках 25 – 28 зазначеної постанови.       При цьому, суми, виплачені відповідно до пункту 3 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до зазначеного переліку видів грошового забезпечення не відносяться.       Отже, вищезазначені виплати не є об’єктом для нарахування єдиного внеску.       Чи нараховується єдиний внесок на суми щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення та інших виплат, одержаних військовослужбовцями?       Статтею 2 Закону визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.       Платниками єдиного внеску, відповідно до абзацу сьомого пункту 1 частини першої статті 4 Закону, є військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу.       Відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 7 та частини шостої статті 8 Закону, для зазначених платників єдиний внесок нараховується на суми грошового забезпечення у розмірі 34,7 відсотка.       Згідно з частиною десятою статті 8 Закону, єдиний внесок з військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, утримується у розмірі 2,6 відсотка грошового забезпечення.       Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.       Складові грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.       Перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначений у додатках 25 – 28 зазначеної Постанови.       При цьому, суми щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, не віднесені до зазначеного переліку.       Враховуючи наведене, на вищезазначені суми виплат єдиний внесок не нараховується.       Чи нараховується єдиний внесок на суми безкоштовного проїзду, наданого працівникам залізничного транспорту?       Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.       Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону, для зазначених платників базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.       Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі-Інструкція), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за N 114/8713.       Згідно з пунктом 2.2.10 розділу 2 Інструкції витрати, пов'язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного транспорту, належать до фонду оплати праці у складі додаткової заробітної плати.       Отже, зазначені виплати є базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.       Чи нараховується єдиний внесок на допомогу при звільненні у разі скорочення працівника?       Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону, для роботодавців, зокрема, підприємств, установ та організацій та їх працівників, базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі, в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.       Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1170.       Згідно з пунктом 4 розділу І зазначеного Переліку, вихідна допомога у разі припинення трудового договору відноситься до виплат, на які єдиний внесок не нараховується.       Чи нараховується єдиний внесок на суми матеріальної допомоги, наданої працівнику підприємством?       Базою для нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон) є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".       Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за N 114/8713.       Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 N 1170 (далі – Перелік).       Відповідно до підпункту 14 зазначеного Переліку, матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами; на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, коли необхідність її отримання виникла раптово, за умови подання заяви, а її розмір визначається адміністрацією підприємства, не є базою для нарахування єдиного внеску.       Відповідно до підпункту 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом, крім сум, указаних у п. 3.31), відноситься до заробітної плати, як інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а отже, є базою для нарахування та утримання єдиного внеску.

По материалам: ПФУ

Як відображаються в бухгалтерському та податковому обліку нестачі?

Відображення в бухгалтерському обліку.
   
   Згідно з пп. «Б» пп. 11.12 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом МФУ від 11.08.94 р. № 69 (далі - Інструкція № 69), при регулюванні інвентаризаційних різниць у разі виявлення нестач, останні повинні бути
віднесені на винних осіб.
   
   При цьому якщо конкретні винні особи не встановлені, сумові різниці у вигляді перевищення сум нестач над надлишками розглядаються в якості нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх до складу інших витрат операційної діяльності (абз. 2 пп. «Б» пп. 11.12 Інструкції № 69).
   
   Тому суми виявлених нестач згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291, у бухгалтерському обліку відображаються проводкою: Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей »Кт 20, 28 - на суму балансової вартості відсутніх товарів.
   
   Одночасно із списанням цінностей, винних у нестачі яких не встановлено, балансова вартість списаних активів зараховується на позабалансовий субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
   
   У разі прийняття в майбутньому рішення про відшкодування збитку сума, що підлягає до відшкодування винною особою, відображається у складі іншого операційного доходу проводкою: Дт 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
   
   Відповідно, балансова вартість відшкодованих збитків списується з позабалансового субрахунку 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
   
   Відображення в обліку з податку на прибуток.
   
   Відповідно до пп. «І» пп. 138.8.5 ПКУ до складу загальновиробничих витрат включаються, зокрема, нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у межах норм природного убутку згідно із затвердженими центральними органами виконавчої влади нормам. Крім того, п. 140.3 ПКУ передбачено, що при визначенні об'єкта оподаткування до витрат не відноситься сума фактичних втрат товарів, крім втрат у межах норм природного убутку.
   
   Наведені норми ПКУ свідчать про відсутність у розглянутій ситуації підстав для відображення в податковому обліку сум виявлених нестач.
   
   Відображення в обліку з ПДВ.
   
   Згідно з п. 198.3 ПКУ податковий кредит звітного періоду складається із сум податку, нарахованих (сплачених) платником у зв'язку з придбанням та виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Отже, при списанні ТМЦ на цілі, не пов'язані з господарською діяльністю, платник податку зобов'язаний відкоригувати податковий кредит за такими придбаним раніше ТМЦ.
   
   Коригування проводиться шляхом виписки податкової накладної на умовний продаж виходячи з вимог п. 189.1 ПКУ (поставка товару в межах балансу платника податку для невиробничого використання).
   
   Володимир Димань
   ТОВ АФ «Профі-Аудит»
   
   Дата підготовки 02.02.2012

За матеріалами: ЛІГА: ЗАКОН

Як у податковому обліку відображаються суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та збору за першу реєстрацію, сплачені при придбанні легкового автомобіля?

Як у податковому обліку відображаються суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та збору за першу реєстрацію, сплачені при придбанні легкового автомобіля?       Зміна підходу до податкового обліку, відсутність чіткого законодавчого регулювання та непостійність думок контролюючих органів є приводом для того, щоб ще раз переглянути питання відображення в податковому обліку деяких операцій.       Зокрема, це стосується порядку відображення в податковому обліку витрат на сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів та збору за першу реєстрацію транспортного засобу.       Нагадаємо, що відповідно до п. 12 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 03.11.98 р. № 1740, підприємства, установи та організації усіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів у розмірі трьох відсотків вартості такого легкового автомобіля.       Згідно з п. 231.1 ПКУ юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, є платниками збору за першу реєстрацію транспортних засобів.       Тобто при придбанні легкового автомобіля, який реєструється в Україні вперше, підприємство, що придбало такий автомобіль, повинно сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та збір за першу реєстрацію.       При цьому сплатити такі збори необхідно до початку реєстрації, інакше автомобіль не зареєструють (не перереєструють на нового власника у разі, якщо автомобіль вже зареєстрований в Україні).       Раніше, до набрання чинності ПКУ, підприємства, які купували легкові автомобілі, до моменту реєстрації (перереєстрації) автомобіля в органах ДАІ повинні були сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та податок з власників транспортних засобів за весь поточний рік, в якому відбувається реєстрація (перереєстрація) транспортного засобу.       При цьому, за роз’ясненнями податкового органу (лист ДПАУ від 19.12.2006 р. № 23881/7/15-0317), такі витрати підприємство мало право відносити до складу валових витрат на підставі пп. 5.2.5 Закону про прибуток.       З набранням чинності ПКУ та «зближенням» бухгалтерського і податкового обліку податківці надали роз’яснення в «Єдиній базі податкових знань», де зазначається, що витрати на сплату єдиного внеску та збору за першу реєстрацію транспортного засобу, понесені платником податку при придбанні транспортного засобу, повинні включатись до первісної вартості такого об'єкта основних засобів.       Відповідно до п. 8 П(С)БО 7 та п. 146.5 ПКУ первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:       • суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);       • реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;       • суми ввізного мита;       • суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);       • витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;       • витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;       • інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.       У вищезгаданому роз’ясненні податковий орган зазначає, що витрати у вигляді зборів до Пенсійного фонду та за першу реєстрацію є обов’язковими для проведення реєстрації транспортних засобів, тобто фактично прирівнюються до платежів, аналогічних реєстраційним зборам, які здійснюються у зв’язку з придбанням прав на такі транспортні засоби.       Така думка має раціональне зерно.       Дійсно, не зареєструвавши автомобіль, підприємство не може ним в повному обсязі розпоряджатися та використовувати за призначенням, тобто права розпорядження та користування на автомобіль у підприємства обмежені.       Після реєстрації автомобіля підприємство набуває цих прав, а отже твердження, що збори, необхідні для реєстрації автомобіля, здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на такий автомобіль, є деякою мірою правильним.       Ґрунтуючись на вищенаведених аргументах та враховуючи думку податкового органу, віднесення витрат у вигляді обов’язкових зборів при реєстрації автомобіля до складу первісної вартості є доцільним та «безпечним», оскільки такі платежі потраплять до складу витрат не одразу, а поступово, у вигляді амортизаційних відрахувань.          Світлана Петрова    аудитор    Аудиторська група «Гарантія-Аудит»        Дата підготовки 30.01.2012

По материалам: ЛИГА:ЗАКОН

Як відновити анульовану за рішенням податкового органу реєстрацію підприємства як платника ПДВ?

Згідно з п. 56.1 ПКУ та п. 5.6 Положення № 1394 рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника ПДВ може бути оскаржене в адміністративному порядку або ж в суді. Результатом такого оскарження відповідно можуть бути:

   
   • рішення вищестоящого податкового органу про задоволення скарги підприємства;
   
   • вступило в законну силу рішення суду про визнання недійсним рішення податкового органу про скасування реєстрації підприємства як платника ПДВ.
   
   Під набрав законної сили рішенням суду слід розуміти прийняте на користь підприємства ухвалу окружного адміністративного суду в ситуації, коли воно не було оскаржено у встановлені терміни, або коли воно було залишено без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду.
   
   Після цього підприємство повинно звернутися до податкового органу за своїм місцезнаходженням із заявою про реєстрацію як платника ПДВ з позначкою "перереєстрація" (пп. 5.6.2 Положення № 1394). До заяви слід додати копію рішення про відміну анулювання реєстрації як платника ПДВ (рішення вищестоящого податкового органу, постанови та визначення окружних судів першої та апеляційної інстанції). На підставі цих документів податковий орган видає підприємству нове свідоцтво, з новим номером, але з первісної датою його реєстрації як платника ПДВ.
   
   Норми пп. 5.6.3 Положення № 1394 передбачають і таку ситуацію, коли в інтервал часу, що пройшов між анулюванням реєстрації та скасуванням рішення про це, підприємство було повторно зареєстрована як платник ПДВ. У цьому випадку підприємству в порядку, визначеному в попередньому абзаці, також видається нове свідоцтво платника ПДВ. При цьому колишнє "повторне" свідоцтво підлягає поверненню до податкового органу.
   
   Правовий глосарій:
   
   1. ПКУ - Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
   
   2. Положення № 1394 - Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну від 07.11.2011 р. № 1394.
   
   Андрій Бриль
   БУХГАЛТЕР & ЗАКОН № 6, 8 лютого 2012

За матеріалами: Моніторинг ЗМІ

Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва

Підготовлено експертами Компанії «Дінай», www.dinai.com
  
   В цій статті ми поговоримо про те, на кого поширюються вимоги Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва" у редакції наказу Мінфіну України N 25 від 24.01.2011 р., а також дамо поради із заповнення фінансового звіту.
    

   Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (ф. N 1-м та ф. N 2-м) складають:
   
   1. Суб'єкти малого підприємництва – юридичні особи (далі - СМП), які визнані такими відповідно до законодавства (п. 2 розд. І П(С)БО 25).
   Згідно із Законом України N 2063-III від 19.10.2000 р. до СМП відносяться такі юридичні особи, що відповідають наступним критеріям:
   - середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб;
   - обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн. грн.
   
   Своїм спільним листом Мінфін та Державний комітет статистики України N 31-08410-06-5/9545, N 04/4-7/214 від 12.04.2011 р. (далі – лист N 31-08410-06-5/9545) практично зобов’язують таких СМП складати звітність за ф. N 1-м та ф. N 2-м:
   "Суб’єкти малого підприємництва – юридичні особи, які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6 статті 154 Податкового кодексу України, зобов’язані складати та подавати до відповідних органів фінансову звітність, передбачену для суб’єктів малого підприємництва (форми NN 1-м та 2-м), щокварталу".
   Нагадаємо, що п. 154.6 ПКУ присвячений тим платникам податку на прибуток, для яких на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків, та які відповідають одному з критеріїв, що названі в даному пункті ПКУ.
   Хоча раніше Мінфін не був такий категоричний і дозволяв застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності поряд з діючою загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб’єкта малого підприємництва (лист N 31-20080-2-6/8885 від 08.12.2005 р.).
   
   Разом з тим п. 2 розд. І П(С)БО 25 називає ті господарські одиниці, на які норми П(С)БО 25 не поширюються, а саме:
   - довірчі товариства;
   - страхові компанії;
   - банки;
   - ломбарди;
   - інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;
   - суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють обмін іноземної валюти, є виробниками та імпортерами підакцизних товарів;
   - суб’єкти підприємницької діяльності, у статутному капіталі яких частка вкладів, що належить юридичним особам – засновникам та учасникам цих суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищує 25%.
   
   2. Представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (п. 2 розд. І П(С)БО 25).
   
   Довідка. Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності - установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження (ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" N 959-XII від 16.04.91 р.).
   
   Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (ф. N 1-мс та ф. N 2-мс) складають:
   
   1. СМП - юридичні особи, що відповідають критеріям п. 154.6 ПКУ, та мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів.
   Знову ж таки, той самий лист N 31-08410-06-5/9545 не дає і цим СМП права вибору форм звітності:
   "суб’єкти малого підприємництва – юридичні особи, які відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6 статті 154 Податкового кодексу України, зобов’язані складати та подавати до відповідних органів фінансову звітність, передбачену для суб’єктів малого підприємництва (форми NN 1-мс та 2-мс), один раз на рік.".
   Такий самий висновок можна зробити із п. 44.2 ПКУ:
   "Платники податку на прибуток підприємств, прибуток яких оподатковується за ставкою нуль відсотків, і які відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6 статті 154 цього Кодексу, та платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України".
   
   2. Платники єдиного податку, які відповідають критеріям пп. 4 п. 291.4 ПКУ (юрособи – "єдинники" 4 групи).
   Відповідні зміни унесені до П(С)БО 25, але вони запрацювали тільки з 10.01.2012 р. (дата набрання чинності наказом Мінфіну України N 1591 від 09.12.2011 р.).А значить юрособи-єдинники зможуть користуватись правом складати скорочений звіт лише починаючи з І кварталу 2012 року і в наступних звітних кварталах (лист Мінфіну N 31-08410-06-5/607 від 11.01.2012 р.). А за 2011 рік вони можуть звітувати за загальними формами, або ф. N 1-м та ф. N 2-м, за умови попадання до когорти СМП.
   
   Зверніть увагу! Новостворені підприємства та підприємства, які за результатами діяльності за минулий рік відповідають критеріям, наведеним у п. 2 розд. І П(С)БО 25, застосовують це П(С)БО 25 у поточному (звітному) році. Якщо підприємство за результатами діяльності протягом року втратило ознаки відповідності критеріям, наведеним у п. 2 розд. І П(С)БО 25, то фінансовий звіт таким підприємством складається за звітний період, у якому це відбулось, і подальші періоди поточного (звітного) року відповідно до П(С)БО за загальними формами (п 3 розд. І П(С)БО 25).
   
   Пропонуємо до вашої уваги таблицю-підказку по заповненню Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (ф. N 1-м та ф. N 2-м)
  
   

Баланс ф. N 1-м

  

Актив	Код рядка
I. Необоротні активи
Незавершені капітальні інвестиції	020	Д-т рахунку 15
Основні засоби:
залишкова вартість	030	(ряд. 31- ряд. 32) + Д-т рахунку 100 (інвестиційна нерухомість, що обліковується за справедливою вартістю)
первісна вартість	031	Д-т рахунків 10, 11, 12 – Д-т рахунку 100
знос	032	К-т субрахунків 131, 132, 133, 135
Довгострокові біологічні активи:
справедлива (залишкова) вартість	035	Д-т субрахунків 161, 163, 165 (ті субрахунки, що використовуються для обліку довгострокових біологічних активів за справедливою вартістю) + (ряд. 036- ряд. 037)
первісна вартість	036	Д-т субрахунків 162, 164, 166 (ті субрахунки, що використовуються для обліку довгострокових біологічних активів за первісною вартістю)
накопичена амортизація	037	К-т субрахунку 134
Довгострокові фінансові інвестиції	040	Д-т рахунку 14
Інші необоротні активи	070	Д-т рахунків 18, 19 При переході підприємств на застосування цього П(с) БО 25 до цієї статті на початок звітного року також включаються дані, наведені у статті "Відстрочені податкові активи" (рядок 060) Балансу (форма N 1) на кінець попереднього року.
Усього за розділом I	080	ряд. 020 + ряд. 030 + ряд. 035 + ряд. 040 + ряд. 070
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	Д-т рахунків 20, 22, 23, 25
Поточні біологічні активи	110	Д-т рахунку 21
Готова продукція	130	Д-т рахунків 26, 27, 28 (крім необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу)
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	ряд. 161 – ряд. 162
первісна вартість	161	Д-т рахунків 34, 36
резерв сумнівних боргів	162	К-т рахунку 38
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом	170	Д-т субрахунків 378, 641, 642, 651, 652
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	Д-т рахунків 37 (крім субрахунку 378) 66, 63, 68 та Д-т субрахунків 654, 655
Поточні фінансові інвестиції	220	Д-т субрахунку 352
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	Д-т субрахунків 301, 311, 313, 333, 351 (нацвалюті)
у тому числі в касі	231	Д-т субрахунку 301
в іноземній валюті	240	Д-т субрахунків 302, 312, 314, 334, 351 (іноземній валюті)
Інші оборотні активи	250	Д-т субрахунків 331, 332, 643, 644
Усього за розділом II	260	ряд. 100 + ряд. 110 + ряд. 130 + ряд. 160 + ряд. 170 + ряд. 210+ ряд. 220 + ряд. 230 + ряд. 240 + ряд. 250
III. Витрати майбутніх періодів	270	Д-т рахунку 39
IV. Необоротні активи та групи вибуття	275	Д-т субрахунку 286
Баланс	280	ряд. 080 + ряд. 260 + ряд. 270 + ряд. 275
Пасив	Код рядка
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	К-т рахунку 40
Додатковий капітал	320	К-т рахунків 41, 42
Резервний капітал	340	К-т рахунку 43
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	К-т субрахунку 441 або Д-т субрахунку 442 У першому місяці року переходу на застосування цього П(с)БО сальдо рахунків 17 "Відстрочені податкові активи" і 54 "Відстрочені податкові зобов’язання" підлягає згортанню взаємною кореспонденцією цих рахунків із відображенням різниці на рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".
Неоплачений капітал	360	Д-т рахунків 45, 46
Усього за розділом I	380	ряд. 300 + ряд. 320 + ряд. 340 +/- ряд. 350 – ряд. 360
II. Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування	430	К-т рахунків 47, 48
III. Довгострокові зобов’язання	480	К-т рахунків 50, 51, 52, 53, 55
IV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків	500	К-т рахунку 60, субрахунку 684 (у частині нарахованих процентів), 31 (овердрафт)
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	510	К-т рахунку 61
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	К-т рахунків 62, 63
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з бюджетом	550	К-т субрахунків 641, 642
зі страхування	570	К-т рахунку 65
з оплати праці*	580	К-т рахунку 66
	605	К-т субрахунку 680
Інші поточні зобов’язання	610	К-т рахунків 67, 68 (крім 680 і 684 в частині нарахування відсотків) та субрахунків 372, 378, 643, 644
Усього за розділом IV	620	ряд. 500 + ряд. 510 + ряд. 530 + ряд. 550 + ряд. 570 + ряд. 580 + ряд. 605 + ряд. 610
V. Доходи майбутніх періодів	630	К-т рахунків 69
Баланс	640	ряд. 380 + ряд. 430 + ряд. 480 + ряд. 620 + ряд. 630

* З рядка 580 графа 4	Прострочені зобов’язання з оплати праці (665)
	К-т субрахунків 661, 662 у частині простроченої заборгованості

Звіт про фінансові результати ф. N 1-м

Стаття	Код рядка
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	Кредитовий оборот субрахунків 701, 702, 703
Непрямі податки та інші вирахування з доходу	020	Д-т субрахунків 701, 702, 703 з К-том субрахунків 641, 642, 643, 651 Д-т субрахунку 791 – К-т субрахунку 704
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	030	ряд. 010 – ряд. 020
Інші операційні доходи	040	Д-т рахунку 71 – К-т рахунку 791
Інші доходи	050	Д-т рахунків 72, 73 – К-т субрахунку 792 Д-т рахунку 74 – К-т субрахунку 793 Д-т рахунку 75 – К-т субрахунку 794
Разом чисті доходи	070	ряд. 030 + ряд. 040 + ряд. 050
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	080	Д-т рахунку 791 - К-т субрахунків 901, 902, 903
Інші операційні витрати	090	Д-т субрахунку 791 – К-т рахунків 92, 93, 94
у тому числі:	091	Д-т рахунку 92 – К-т субрахунку 641
	092
Інші витрати	100	Д-т субрахунку 792 – К-т рахунків 95, 96 Д-т субрахунку 793– К-т рахунку 97 Д-т субрахунку 794– К-т рахунку 99
Разом витрати	120	ряд. 080 + ряд. 090 + ряд. 100
Фінансовий результат до оподаткування	130	ряд. 070 – ряд. 120
Податок на прибуток	140	Д-т субрахунків 981, 982 – К-т субрахунку 641
Чистий прибуток (збиток)	150	ряд. 130 – ряд. 140
Забезпечення матеріального заохочення	160	Кредитовий оборот по субрахунку 477
Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та дохід від зміни вартості поточних біологічних активів	201	Кредитовий оборот субрахунку 710
Витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та витрати від зміни вартості поточних біологічних активів	202	Дебетовий оборот субрахунку 940

   Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу Компанії "Дінай"