Чи можна виписати одну підсумкову податкову накладну останнім числом місяця відповідно до видаткової накладної, а не датою авансу?

Підприємство продає паливо за паливними картами. Аванс від покупця приходить на картку і списується в міру вибірки палива протягом місяця. Податкову накладну на аванс неможливо виписати правильно, оскільки невідомо, яке паливо потім заправить клієнт і за якою ціною.
  
Чи можна виписати одну підсумкову податкову накладну останнім числом місяця відповідно до видаткової накладної, а не датою авансу? Чи можемо ми застосувати п. 15 Порядку виписки податкових накладних про безперервності поставок?
   
   Застосовувати в даному випадку п. 15 Порядку виписки податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 01.11.2011 р. № 1379 (далі - Порядок № 1379), можна тільки якщо підприємство має безперервний або ритмічний характер поставок при постійних зв'язках із покупцем і при цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супроводжувальних документів, якими підтверджується поставка товарів.
   
   А якщо відпуск палива здійснюється на АЗС, то підприємство не зможе представляти клієнтам документи, що підтверджують поставку палива. Згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155, в кінці місяця підприємство зможе надати клієнтам тільки відомість про відпустку нафтопродуктів за формою № 16-НП. Таку відомість проблематично назвати документом, про які йде мова в п. 15 Порядку № 1379.
   
   Згідно з листом Мінтрансу від 25.02.2008 р. № 563-04/09/14-08 вимоги до обігу, використання і зберігання паливних карт встановлюються договором на відпуск ПММ за паливними картками між продавцем і покупцем. У листі також зазначено, що використання паливної картки забезпечує можливість контролювати витрати палива, реалізованого за такими картками в літрах або в гривнях, що також дозволяється встановлювати умовами договору.
   
   Принагідно зауважимо, що паливна карта - це платіжна картка, спеціальний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника з метою оплати вартості товарів.
   
   Таким чином, отримання грошових коштів від покупця за допомогою паливної картки до фактичного відпуску йому палива означає звершення першої події для мети виникнення податкових зобов'язань з ПДВ. На таку дату постачальник - платник ПДВ зобов'язаний виписати податкову накладну (п. 187.1 та п. 201.7 ПКУ). А покупець, природно, буде вимагати таку накладну для цілей відображення податкового кредиту.
   
   Для розглянутої ситуації можна запропонувати вказати в договорі номери паливних карт і відповідний їм вид палива. Тоді після отримання передоплати в податковій накладній можна буде визначити вид палива, передбачуваного до відпустки, його ціну на дату передоплати та розрахувати кількість. Водієві, яка пред'явила паливну карту, за якою проведена передоплата, доведеться відпускати те паливо, яке відповідає пред'явленої паливної карті згідно з умовами договору.
   
   Якщо ж поставка палива покупцям здійснюється транспортом і є товаросупровідні документи або покупці здійснюють самовивіз палива та надають такі документи, то за наявності безперервних або ритмічних поставок і при постійних зв'язках із покупцями можна, керуючись п. 15 Порядку № 1379, виписувати зведену податкову накладну кожному такому покупцеві не рідше одного разу на місяць. Відповідні умови рекомендується включити в договір з покупцем.
   
   Згідно з п. 201.7 ПКУ податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Недотримання цієї норми розглядається як порушення порядку ведення податкового обліку. Якщо таке порушення призведе до заниження податкових зобов'язань поточного податкового періоду, то до платника за результатами податкової перевірки можуть бути застосовані фінансові санкції, передбачені ст. 123 ПКУ, та адміністративні штрафи до посадових осіб (ст. 1631 КпАП). Якщо ж порушення буде полягати тільки в неправильній даті виписки податкової накладної (правильна і неправильна дата в одному податковому періоді), то вважаємо, що до посадової особи постачальника можуть застосувати лише адмінштраф. У теж час покупець під час перевірки може позбутися права на податковий кредит, так як в податковій накладній буде вказаний неправильний обов'язковий реквізит - дата виписки податкової накладної (п. 201.1 ПКУ).
   
   
   Ірина Киян
   керівник відділу консалтингу АФ «АленАудит»
    
   Максим Зіньковський
   консультант з питань бухгалтерського та податкового обліку АФ «АленАудіт»
   
   Дата підготовки 20.01.2012
   ____________
   
   Всеукраїнська мережа ЛІГА: ЗАКОН

Реєстрація податкових накладних за допомогою ОПЗ і MEDoc

Перевірте наявність оновлень OPZ і MEDoc і обновіть програми за наявності нових версій.
   
    Створює податкову накладну в OPZ. Перевіряєте, друкуйте, зберігаєте і подготавліваетете до відправки.

   
   Відкрийте «M.E.Doc», в меню «Облік ПДВ» відкрийте «Податкові накладні».

Перебуваючи в «Податкові накладні» - «Вхідні» вибираєте в меню «Файл» - «Імпорт» - «Імпорт звітів XML» (якщо ви не зайшли до «Податкові накладні» - «Вхідні» - буде доступний тільки імпорт квитанцій).

Відкриваєте файл податкової накладної.

   

    Якщо ви готували накладну в програмі «Податкова звітність» (OPZ) - то зазвичай підготовлений для відправки файл знаходиться в папці C: \ OPZ \ SEND \

По закінченні імпорту звіту вам буде наданий протокол із зазначенням звітного періоду, коду документа (номери форми звіту) і результатами імпорту звіту.

І в «Податкові накладні» - «Вхідні» з'явиться імпортована накладна.

Виділивши накладну, яку ви хочете підписати і відправити - в меню "Файл" вибираєте "Відправити в ДПА".

Якщо вам видається повідомлення про неможливість даної операції в демо-версії - перевірте настоянку програми: картку підприємства, підписи, сертифікати.
   
    Вставте змінний носій або вкажіть папку з секретними ключами і введіть пароль для всіх необхідних ЕЦП.

Після чого ваша накладна буде відправлена ​​до Єдиного реєстру податкових накладних.
   
    Подальше отримання квитанції (а квитанція буде одна) описано в інструкції користувача.
   
   
                                                                                                           За матеріалами: http://opz.org.ua

Реєстр виданих та отриманих податкових накладних: форма Реєстру та особливості його ведення

Із січня цього року платники ПДВ мають вести Реєстр виданих та отриманих податкових накладних (за текстом – Реєстр) за формою та в порядку, які затверджено наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1002 (за текстом – наказ № 1002), а відповідно до п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу щомісяця в терміни, передбачені для податкової звітності (календарний місяць), подавати до органу ДПС копії записів у реєстрах за такий період в електронному вигляді.
  
   Наказ № 1002 набрав чинності з 10.01.2011 р.
  
   Форма Реєстру складається з інформаційних службових полів, розділу I «Видані податкові накладні» та розділу II «Отримані податкові накладні».
  
   Платником податку при поданні копії Реєстру до декларації з ПДВ проставляється позначка (х) у рядку 011 «Звітної».
  
   У випадку якщо платником ПДВ до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період подається нова звітна декларація, платник до такої нової звітної декларації повинен подати копії записів у Реєстрі та поставити позначку (х) у рядку 012 «Звітної нової».
  
   Обов'язковим є заповнення рядка 013 «Номер порції реєстру», в якому вказується числове значення від 01 до 99. Згідно з електронним форматом (відповідно до стандарту), затвердженим ДПС України, реєстри, що містять значну кількість записів, рекомендується подавати порціями – не більше 20 тисяч записів.
  
   Оскільки Податковим кодексом передбачено ведення окремого обліку:
  
   • сільськогосподарськими підприємствами, які обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (ст. 209 цього Кодексу);
  
   • сільськогосподарськими підприємствами, що відповідають критеріям, визначеним для спеціального режиму, але які не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства і реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах (п. 209.18 ст. 209 цього Кодексу);
  
   • переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно) (п. 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу), –
  
   такі платники складають окремі декларації з ПДВ за визначеними видами діяльності. Відповідно такі платники подають окремі реєстри до кожної форми податкової декларації з ПДВ.
  
   При цьому позначка (х) проставляється у рядку службового поля, яке відповідає формі декларації (рядки 021 – 024).
  
   Звітний (податковий) період (місяць чи квартал), за який подається Реєстр, зазначається у службовому полі 03 «Звітний (податковий) період».
  
   Оскільки платники, що обрали звітний податковий період – квартал, подають податкову декларацію з ПДВ щокварталу, а Реєстр – щомісяця, при поданні таких реєстрів рядок 01 «Подається до декларації з ПДВ» у них не заповнюється, а в рядку 03 «Звітний (податковий) період» зазначається відповідній звітній період – квартал.
  
   У службовому полі 04 «Платник» зазначається найменування – для юридичної особи та постійного представництва; прізвище, ім'я, по батькові – для фізичної особи – підприємця; найменування, дата та номер договору – для спільної діяльності; найменування, дата та номер договору – для особи – управителя майном; найменування, дата та номер угоди про розподіл продукції – для інвестора (його постійного представництва).
  
   Із січня цього року Порядком № 1002 передбачено можливість делегування платником податку філії або структурному підрозділу права ведення частини Реєстру в межах діяльності такої філії (структурного підрозділу). Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий числовий код, про що письмово поінформувати орган ДПС за місцем його реєстрації як платника ПДВ.
  
   У разі ведення частини Реєстру філіями та структурними підрозділами платника у службовому полі 04 «Платник» зазначається найменування платника і через дріб – найменування та числовий код, установлений для цих філій та інших структурних підрозділів.
  
   Під час виконання договорів про спільну діяльність, договорів управління майном та угод про розподіл продукції Реєстр ведеться особою, яка веде облік результатів такої діяльності.
  
   Крім того, Порядком № 1002 передбачено, що Реєстр ведеться в електронному вигляді у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби, та за власним бажанням платника – у паперовому вигляді.
  
   Реєстри можуть подаватися:
  
   • за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису (за умови отримання їх у визначеному законодавством України порядку) у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби;
  
   • на електронних носіях.
  
   Особливої уваги вимагає заповнення розділу I Реєстру, в якому окремо обліковуються операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються ПДВ за основною ставкою (20 %) чи нульовою, звільнених від оподаткування та тих, що не є об'єктом оподаткування.
  
   У розділі I Реєстру відображаються також податкові накладні, виписані у випадках, визначених п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 01.11.2011 р. № 1379 (за текстом – Порядок № 1379), розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації (ВМД).
  
   У графі 1 записується порядковий номер податкової накладної (який відповідає порядковому номеру запису в Реєстрі), розрахунку коригування.
  
   Оскільки Порядок № 1002 не містить окремих вимог щодо нумерації виписаних податкових накладних, платником ведеться або наскрізна нумерація протягом року, або щомісячна нумерація з першого номера.
  
   У графі 3 зазначається порядковий номер податкової накладної, що відповідає номеру з графи 1, номер розрахунку коригування.
  
   Звертаємо увагу на те, що для податкових накладних/розрахунків коригування філій (структурних підрозділів) та/або складених за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування, порядковий номер (графа 3 Реєстру) відповідає порядковому номеру такої податкової накладної та після номера з графи 1 через дріб вказується код спеціального режиму та/або числовий код філії згідно з п. 3 Порядку № 1379 (порядковий номер податкових накладних та інших документів, що зазначаються у Реєстрі, складається з чисел, без додавання символьних позначок).
  
   У разі якщо платником податку делеговано філіям або структурним підрозділам право ведення частини реєстрів, дані таких частин реєстрів є складовими частинами Реєстру платника податку, який має бути складено як єдиний документ за результатами діяльності за відповідний звітний період з урахуванням показників реєстрів структурних підрозділів.
  
   Отже, до складу Реєстру такого платника входить Реєстр, в якому відображено діяльність головного підприємства та частини реєстрів філій або структурних підрозділів. При цьому нумерація записів Реєстру має відповідати нумерації частин реєстрів (у графі 3 зазначається порядковий номер податкової накладної, що відповідає номеру з графи 1), тобто нумерація Реєстру платника не буде наскрізною.
  
   Якщо платником податку до органу податкової служби подано Реєстр, заповнений з порушенням порядку його ведення, це призведе до накладення на платника податку адміністративного штрафу, визначеного ст. 1631 КпАП, у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а при повторному порушенні протягом року – у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
  
   У разі якщо платником здійснюються експортні операції, у графі 3 проставляються останні шість знаків порядкового номера ВМД.
  
   У графі 4 зазначається вид документа (ПН – податкова накладна, РК – розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), ВМД – вантажна митна декларація, БО – документ бухгалтерського обліку).
  
   У разі виписки податкової накладної по окремих операціях, визначених у п. 8 Порядку № 1379, до виду документа додається код операції.
  
   Наприклад, у разі якщо звичайна ціна перевищує фактичну, продавець виписує дві податкові накладні: одну – на суму виходячи з фактичної ціни постачання, другу – на суму перевищення звичайної ціни над фактичною. У податковій накладній, виписаній на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, робиться позначка відповідно до п. 8 Порядку заповнення податкової накладної (01 – Виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною). При цьому у графі 4 розділу I Реєстру зазначається «ПН01».
  
   Якщо платник ПДВ при поданні уточнюючого розрахунку за відповідний період відображає у ньому отримані та/або видані податкові накладні (інші розрахункові документи), які не включено ним до складу його податкового кредиту та/або зобов'язань та відповідно не відображено в Реєстрі (в періоді їх виписки), то такі податкові накладні (інші розрахункові документи) підлягають відображенню за відповідним розділом Реєстру у рядку «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період» з відповідним заповненням граф. Кількість записів за цим рядком дорівнюватиме кількості податкових накладних (інших розрахункових документів), включених до уточнюючих розрахунків за звітний період. При цьому у графі «вид документа» Реєстру податкові накладні (інші розрахункові документи) зазначаються з додатковою літерою «У» (наприклад, ПНУ – податкова накладна, яку включено до уточнюючих розрахунків).
  
   У графі 6 вказується індивідуальний податковий номер покупця – платника ПДВ.
  
   У разі здійснення операцій, визначених п. 8 Порядку № 1379, проставляється «0».
  
   У графах 7 – 12 відображається інформація щодо постачання товарів/ послуг.
  
   У разі здійснення записів на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної) такі записи здійснюються з відповідним знаком («+» чи «–»).
  
   Розділ II Реєстру також має особливості. У ньому обліковуються операції з придбання товарів/послуг з метою використання у господарській діяльності платника для здійснення операцій, що оподатковуються ПДВ за основною ставкою (20 %) чи нульовою, звільнених від оподаткування та таких, що не є об'єктом оподаткування, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності цього платника податку або призначаються для постачання послуг за межами митної території України чи послуг, місце постачання яких визначається за межами митної території України.
  
   У розділі II Реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), ВМД, а також інші документи, на підставі яких здійснюється облік операцій з придбання товарів/послуг (пункти 201.10 та 201.11 ст. 201 Податкового кодексу).
  
   Відповідно до п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
  
   Така реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше 20 календарних днів, наступних за датою їх виписки.
  
   Отже, дата виписки податкової накладної та дата внесення її до Єдиного реєстру податкових накладних можуть бути в різних звітних (податкових) періодах. Враховуючи вищезазначене, Податковим кодексом надано можливість платнику податку – покупцю включати до податкового кредиту звітного (податкового) періоду податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкової накладної, виписані платником податку – продавцем у такому звітному (податковому) періоді та внесені до Єдиного реєстру податкових накладних у наступному звітному (податковому) періоді, але не пізніше граничного строку для подання податкової звітності за такий звітний (податковий) період.
  
   При цьому покупець реєструє отриману податкову накладну у розділі II Реєстру в загальному порядку, а у разі порушення продавцем порядку її реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право сформувати податковий кредит лише за умови подання до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника (додаток 8 до декларації з ПДВ, додатки 5 до декларацій з ПДВ (спеціальної або скороченої), додаток 4 до декларації з ПДВ (переробного підприємства)). До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
  
   У графі 1 проставляється номер запису податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), інших подібних документів, указаних у пунктах 201.10 та 201.11 ст. 201 Податкового кодексу, та документа, що засвідчує факт придбання товарів, ВМД. Цей номер запису переноситься на зазначений документ.
  
   Нумерація записів отриманих податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної) та відповідних документів бухгалтерського обліку ведеться аналогічно нумерації записів виданих податкових накладних.
  
   У графі 4 зазначаються виключно числові значення з урахуванням такого:
  
   • податкові накладні/розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), складені філіями (структурними підрозділами) та/або за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування, мають порядковий номер з урахуванням, відповідно, числового коду філії, вказаного через дріб, та/або коду спеціального режиму;
  
   • для вантажних митних декларацій за операціями з імпорту товарів проставляються останні шість знаків порядкового номера ВМД.
  
   У графі 5 зазначається вид документа: ПН – податкова накладна, РК – розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), ВМД – вантажна митна декларація, ЧК – касовий чек, ТК – транспортний квиток, ГР – готельний рахунок, ПЗ – рахунок за послуги зв'язку, ПО – послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, ЗП – заява платника, яка відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу включається до складу податкового кредиту, НП – документ, що засвідчує придбання товарів/послуг на митній території України в осіб, не зареєстрованих платниками ПДВ. Якщо дані таких документів включаються до уточнюючих розрахунків за звітний період, до виду документа додається літера «У».
  
   У разі придбання товарів за межами митної території України та отримання послуг від нерезидента на митній території України у графі 6 зазначається країна нерезидента та найменування (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) – для фізичної особи) нерезидента.
  
   У графі 7 вказується індивідуальний податковий номер постачальника – платника ПДВ. Як виняток, у цій графі відображається умовний ІПН у таких випадках:
  
   • «200000000000» – якщо товари/послуги, придбані у нерезидента, не призначаються для використання у господарській діяльності або придбані з метою їх використання для постачання послуг за межами митної території України або послуг, місце постачання яких визначається відповідно до п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу;
  
   • «300000000000» – якщо товари/послуги придбано у нерезидента;
  
   • «400000000000» – якщо товари/послуги придбано у особи, не зареєстрованої як платник податку.
  
   У графі 8 зазначається загальна сума, включаючи ПДВ.
  
   У графах 9, 11, 13 та 15 зазначається вартість товарів/послуг та основних фондів без ПДВ.
  
   У разі здійснення записів на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної) такі записи здійснюються з відповідним знаком («+» чи «–»).
  
   У графах 10, 12, 14 та 16 вказується сплачена (нарахована) сума ПДВ за товарами/послугами та основними фондами, визначена виходячи з їх вартості, зазначеної у графах 9, 11, 13 та 15 відповідно.
  
   У разі придбання у платника ПДВ товарів/послуг та основних фондів, звільнених від оподаткування, та тих, що не є об'єктом оподаткування, а також придбання в особи, не зареєстрованої платником ПДВ, у графах 10, 12, 14 та 16 проставляється позначка «0» (нуль).
  
   Сума ПДВ, зазначена у графах 12, 14 та 16, до податкового кредиту не включається.
  
   У разі здійснення записів на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної) такі записи здійснюються з відповідним знаком («+» чи «–»).
  
   Крім того, Порядком № 1002 визначено, що якщо платником проводиться розподіл сум податкового кредиту згідно з п. 199.1 ст. 199 та/або абзацом другим пп. «а» пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу, в останній день відповідного звітного (податкового) періоду робиться запис щодо коригування записів податкових накладних, відповідно до яких придбавались такі товари/послуги. При цьому у графі 5 до виду документа додається літера «Р».
  
   Облік операцій з постачання товарів/послуг, які не є об'єктом оподаткування, включаючи ті, по яких ПДВ не справляється (послуги, що постачаються за межами митної території України або місце постачання яких визначається за межами митної території України), ведеться на підставі документів бухгалтерського обліку.
  
   Платники податку щомісяця визначають підсумки щоденно зареєстрованих операцій за звітний (податковий) період та окремо визначають підсумки для уточнюючих розрахунків (рядки «Усього за звітний (податковий) період» та «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний (податковий) період» розділів I та II Реєстру).
  
   Отже, платники ПДВ щомісяця подають в електронному вигляді до органу ДПС копії записів у Реєстрі.
  
   Реєстр подається незалежно від того, чи проводив господарську діяльність платник ПДВ протягом звітного (податкового) періоду.
  
   Щодо виправлень помилок у Реєстрі, то вони здійснюються методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок.
  
   При цьому метод «сторно» здійснюється аналогічно методу, яким виправляються помилки у регістрах бухгалтерського обліку, а саме шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому її виявлено.
  
   У разі подання платником ПДВ протягом звітного періоду уточнюючих розрахунків реєстри до таких уточнюючих розрахунків не подаються.
  
  
   Людмила Косміна
  
   Заступник начальника Управління адміністрування
   податку на додану вартість Департаменту
   оподаткування юридичних осіб ДПС України
   
   Валентина Авраменко
  
   Головний державний податковий інспектор
   відділу розробки та аналізу податкового
   законодавства з податку на додану вартість
  
   «Вісник податкової служби України», грудень 2011 р., № 45 (665)
  
   Дата підготовки 02.12.2011
   Журнал «Вісник податкової служби України»
  
   ____________
  
   Всеукраїнська мережа ЛІГА:ЗАКОН

Перевірка реєстрації податкової накладної

Яким чином можна перевірити отриману податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних?
   
   Нагадаємо, що згідно з вимогами «Перехідних положень» Податкового кодексу України
з 1 липня 2011 року платниками ПДВ - продавцями здійснюється реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в яких сума ПДВ в одній податковій накладній становить понад 100 тисяч гривень.
   
   У той же час платники податків-покупці можуть перевірити наявність реєстрації такої податкової накладної у вказаному Реєстрі.
   
   Для формування запиту до Єдиного реєстру податкових накладних покупець може безкоштовно отримати з офіційного сайту ДПА України («Платникам податків про електронну звітність»> «Програмне забезпечення»> «ОПЗ-програми з формування та подачі платниками податків податкової звітності та реєстру отриманих та виданих податкових накладних до органів ДПС в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку ») програму (разом з інструкцією по установці), за допомогою якої можна перевірити в Єдиному реєстрі податкових накладних необхідну податкову накладну, отриману від продавця.
   
   Зазначена програма дозволяє:
   
   - Формувати запит на отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних;
   
   - Переглядати відповідь щодо відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних.
   
   Щоб формувати запити і переглядати відповіді, після відкриття програми необхідно зверху ліворуч через «Каталоги» відкрити «Довідник документів», а в ньому відзначити пташками два документи - «J13001 Запит про отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних» (у розділі 13 «Запити» ) і «J14001 Виписка з Єдиного реєстру податкових накладних» (у розділі 14 «Відповіді, довідки та повідомлення"). При цьому при виході з вікна «Довідник документів» обов'язково необхідно натиснути в ньому зверху справа на "Зберегти зміни».
   
   Звертаємо увагу на те, що у фізичної особи - підприємця, що є платником ПДВ, назви обох зазначених бланків будуть такими ж, як у юросіб, за винятком першої букви, адже звітність підприємців позначається буквою «F» (тобто у них відповідні бланки будуть мати кодування F13001 і F14001).
   
   Після цього потрібно створити новий документ, натиснувши зверху зліва на «Документ»> «Новий ...». У вікні, яке з'явилося посередині екрану монітора, у рядку "Звітний документ» слід вибрати необхідний документ, наприклад «J13001 Запит про отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних», після чого натиснути на кнопку «Підтвердити».
   
   Необхідний бланк відкриється, і програма запросить: «Заповнити заголовок документа?». Якщо запитуючий заздалегідь вніс свої дані в «Персональні параметри», то можна сміливо натискати на «ОК». Більшість показників платника податку-покупця в зазначеному бланку будуть заповнені автоматично.
   
   Звертаємо увагу на одна відмінність при формуванні бланка «Запит про отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних» керівником юридичної особи і фізичною особою - підприємцем.
   
   Коли запит формує керівник юридичної особи, то в кінці бланка Запиту програма автоматично виставляє і реєстраційний номер облікової картки керівника, і його ініціали та прізвище (хоча і розміщує їх у зворотному порядку - прізвище, а потім ініціали), а от коли такий бланк Запиту створює фізична особа - підприємець, то в такому випадку в кінці бланка програма не заповнює реєстраційний номер облікової картки керівника. І це правильно, оскільки ФОП не є керівником, і притому саме його дані вказані в першому полі бланка, яке називається «Платника податків - покупця» (на відміну від юридичної особи, адже в першому полі для такого випадку вказані дані саме юридичної особи).
   
   Однак фізичній особі - підприємцю необхідно буде самому заповнити те поле, яке позначається «Підпис» (ініціали та прізвище). На жаль, програма це поле автоматично не заповнює. Сподіваємося, що в наступній версії розробники програми це передбачать.
   
   Після заповнення параметрів Запиту необхідно здійснити його збереження. Звертаємо увагу, що збереження файлів-запитів здійснюється в папку, яка вказана в персональних настройках як шлях для збереження файлів. Тому дуже важливо, щоб на початку роботи з програмою «Податкова звітність» (OPZ) одним з перших дій того, хто планує формувати запити та отримувати відповіді за відомостями з Єдиного реєстру податкових накладних, було заповнення «Персональних реквізитів» платника податків, адже саме в цей момент формуються шляхи збереження, друку і відправки документів.
   
   Далі сформований файл Запиту готується для передачі (з урахуванням вимог щодо ЕЦП) і передається в приймальний шлюз ДПС України за електронною адресою zvit@sta.gov.ua.
   
   Після передачі файлу Запиту про отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних від приймального шлюзу ДПС України на поштову скриньку платника податків надходить відповідь на запит.
   
   Отриманий файл відповіді необхідно розшифрувати і перенести в папку, де розміщено електронні документи користувача (за умовчанням - це папка XML основного каталогу, в якій встановлена ​​ОПЗ).
   
   Після переміщення файла відповіді необхідно обов'язково здійснити синхронізацію документів.
   
   Ну, а вже після цього можна переглянути відповідь. Для цього необхідно відкрити отриману відповідь (у списку присутніх документів з'явиться гілка дерева для документа «Відомості з Єдиного реєстру податкових накладних» (з кодом J14001 - для юридичної особи, з кодом F14001 - для фізичної особи - підприємця), переходячи вглиб якої, вибираємо необхідний файл відповіді).
   
   Олександра Вінцевич
   Радник податкової служби III рангу
    
   Матеріал опублікований в El-бухгалтере №29/2011

Деякі питання виписки податкової накладної у зв'язку із запровадженням обов'язкового реквізиту «код товару згідно з УКТ ЗЕД»

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 р. № 3609-VI (за текстом – Закон № 3609) внесено зміни до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу, відповідно до яких, зокрема, перелік обов'язкових
реквізитів, які має містити податкова накладна, доповнено новим реквізитом «код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України)».
  
   До форми податкової накладної було внесено відповідні зміни, затверджені наказом Мінфіну від 01.11.2011 р. № 1379.
  
   Щодо визначення коду товарів відповідно до УКТ ЗЕД слід зазначити таке.
  
   Статтею 215 Податкового кодексу конкретизовано перелік підакцизних товарів та їх коди згідно з УКТ ЗЕД, а тому при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів зазначені коди мають відображатись у податковій накладній.
  
   Зазначимо, що класифікація товарів, ввезених на митну територію України для цілей митного оформлення, здійснюється згідно з вимогами Митного кодексу, УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом про Митний тариф, та з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби від 30.12.2010 р. № 1561.
  
   При цьому ст. 313 Митного кодексу визначено, що митні органи відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД, тобто на Держмитслужбу України покладено право здійснення контролю за правильністю класифікації товарів відповідно до вимог УКТ ЗЕД під час проведення процедур митного контролю та митного оформлення і прийняття остаточних висновків про визначення коду товару.
  
   З метою вдосконалення роботи за напрямом класифікаційної роботи та тлумачення термінів і класифікаційних вимог в УКТ ЗЕД листом Держмитслужби від 16.05.2011 р. № 11.1/2-16/7598-ЕП надано Методичні рекомендації щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД.
  
   Отже, при здійсненні операцій з імпортованими товарами при виписці податкової накладної в графі «код товару згідно з УКТ ЗЕД» має зазначатися код УКТ ЗЕД, вказаний у ВМД, якою було оформлено такі товари при ввезенні їх на митну територію України незалежно від того, чи є продавець їх безпосереднім імпортером.
  
   Звертаємо увагу на те, що на всіх етапах реалізації товару кінцевому споживачу у супровідній документації, яка додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом, прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування, покупець повинен мати можливість ознайомитися з найменуванням та місцезнаходженням виробника (ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII).
  
   Отже, починаючи з 06.08.2011 р. при реалізації раніше придбаних імпортованих чи підакцизних товарів платники податку – продавці, які не є безпосередніми імпортерами чи виробниками зазначених товарів, у випадку, коли податкова накладна, на підставі якої такі товари було придбано, не містить коду згідно з УКТ ЗЕД по таких товарах, самостійно визначають код товару згідно з УКТ ЗЕД відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом про Митний тариф, з урахуванням пояснень і методичних рекомендацій Держмитслужби України та зазначають його в податковій накладній.
  
   Код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) має зазначатись по всьому ланцюгу постачання таких товарів до моменту їх продажу кінцевому споживачу або до моменту, коли такі товари перетворюються в інший товар чи стають частиною нового в результаті виробництва, обробки, переробки тощо. У разі, коли в результаті такого виробництва, обробки, переробки тощо створено новий підакцизний продукт, йому присвоюється новий відповідний код згідно з УКТ ЗЕД.
  
   Главою 53 Митного кодексу передбачено, що в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
  
   Для докладнішої товарної класифікації використовуються сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
  
   Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
  
   При заповненні податкової накладної в графі «код товару згідно з УКТ ЗЕД» зазначається десятизнаковий код товару, при цьому вноситься він суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо).
  
   

Наприклад:

  

Код товару згідно з УКТ ЗЕД

4

0707 00 05 00

  
   У разі коли у ВМД з урахуванням норм Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби від 09.07.97 р. № 307, зазначено іншу кількість знаків коду УКТ ЗЕД, до податкової накладної переноситься аналогічний код без дописування нулів чи інших знаків з вирівнюванням по правому краю поля.
  
   

Наприклад:

  

Код товару згідно з УКТ ЗЕД

4

6405 20

  
   У разі виписки податкової накладної при постачанні одночасно імпортованих та вітчизняних товарів або підакцизних та непідакцизних товарів графа «код товару згідно з УКТ ЗЕД» заповнюється лише за тими товарними позиціями, які належать до підакцизних або які ввезені на митну територію України.
  
   Крім того, Законом № 3609 внесено зміни до п. 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу, відповідно до яких податкові накладні, виписані при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 01.01.2012 р. підлягають включенню до Єдиного реєстру податкових накладних незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній.
  
   Такій реєстрації підлягають усі податкові накладні, виписані після 01.01.2012 р. при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, незалежно від того, чи виписані такі податкові накладні за товарами/послугами, операції з постачання яких звільнено від оподаткування.
  
   Аналогічне стосується і розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
  
  
   Людмила Косміна
  
   Заступник начальника Управління адміністрування
   податку на додану вартість Департаменту
   оподаткування юридичних осіб ДПС України
   
   Світлана Бабенко
  
   Головний державний податковий інспектор
   відділу розробки та аналізу податкового
   законодавства з податку на додану вартість
   
  
   «Вісник податкової служби України», грудень 2011 р., № 45 (665)
  
   Дата підготовки 02.12.2011
   ____________
  
   Всеукраїнська мережа ЛІГА:ЗАКОН

Новий реєстр виданих та отриманих ПН буде з березня

Нова форма Реєстру виданих та отриманих податкових накладних опублікована в «Офіційному віснику України» від 19.02.13 р. № 11, тому буде застосовуватися з 01.03.13 р. (При складанні звіту за березень 2013 року).
   

    Нагадаємо, що Реєстр ведеться особами, зареєстрованими як платники ПДВ, в електронному вигляді у затвердженому форматі і за власним бажанням платника у паперовому вигляді.

                                                                                                         За матеріалами: Бухгалтер 911

Можливість заповнення податкової накладної регіональною мовою

Чи можна виписувати податкові накладні російською мовою в області, де він визнаний регіональним?

Пунктом 201,1 НКУ визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (одержувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) одним із способів:

- У паперовому вигляді;

- В електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, передбаченому законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. У цьому випадку складання податкової накладної в паперовому вигляді на є обов'язковим.

У п. 201,2 НКУ також визначено, що форма і порядок заповнення податкової накладної затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 01.11.2011 р. № 1379 (далі - Порядок № 1379), встановлено, що податкова накладна заповнюється державною мовою за встановленою формою шляхом:

- Або друку такої форми з подальшим заповненням її платником податку розбірливим почерком ручкою з чорнилом (пастою) синього або чорного кольору без підчисток та виправлень тексту та цифрових даних;

- Або заповнення її в електронному вигляді з подальшим роздрукуванням. Друкована податкова накладна може бути як з клітинками, так і без них.

Крім того, в п. 6,3 Порядку № 1379 прямо зазначено, що податкова накладна, складена з порушенням порядку її заповнення, не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Статтею 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська.

Законом України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 р. № 5029-IV (далі - Закон № 5029), зокрема, ст. 18 «Мова економічної і соціальної діяльності» визначено, що в економічній і соціальній діяльності підприємств, установ та організацій всіх форм власності, а також фізичних осіб-підприємців вільно використовуються державна мова, регіональні мови або мови меншин.

Тобто Законом № 5029 державна мова не скасовується, регіональні мови і мови меншин використовуються поряд з державним.

Таким чином, на нашу думку, до внесення змін до Порядку № 1379, при заповненні податкової накладної необхідно використовувати виключно українську мову.

У тому випадку, якщо податкова накладна російською мовою (або іншому регіональному) вже отримана і можливості її заміни немає, то у покупця, по суті, є лише один варіант дій: при включенні такої податкової накладної до податкового кредиту поскаржитися на продавця відповідно до нормами п. 201,10 ПКУ.

Ольга Буркун

Аудитор АФ «Курсор-Аудит»

ПДВ по консультаційним послугам

У зв'язку з тим, що консультаційні послуги з 01.07.2011 р. почали обкладатися ПДВ, підприємство планує включити до податкового кредиту ПДВ з вартості придбаних основних засобів, які з моменту введення в експлуатацію в березні 2011 р. використовуються для надання консультаційних послуг. Чи правомірне таке рішення?

Згідно з пп. 196.1.14 ПКУ було визначено, що консультаційні послуги, що входять до переліку робіт і послуг, наведений у пп. «В» п. 186.3 ПКУ, не є об'єктом оподаткування ПДВ, тобто ці операції були неоподатковуваними.

При цьому право на податковий кредит по придбаних основних засобів, які використовуються в неоподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, у відповідності з нормами п. 198.3 ПКУ не виникало.

Таким чином, придбання і введення в експлуатацію основних засобів у період їх використання в неоподатковуваних операціях не давало підприємству права на включення до податкового кредиту ПДВ з вартості таких основних засобів.

Законом України від 19.05.2011 р. № 3387-VI у зв'язку з відміною пп. 196.1.14 ПКУ було визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ стали консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші консультаційні послуги, а також послуги з розробки, постачання та тестування програмного забезпечення, обробки даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Цей Закон набрав чинності з 01.07.2011 р. та консультаційні послуги стали оподатковуваними, звідси і виникло бажання скористатися податковим кредитом з ПДВ з вартості раніше придбаних основних засобів, по яких раніше це було неможливо.

Наявність у підприємства належним чином оформленої податкової накладної, отриманої від постачальника ОС, яку воно може включити до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати її виписки згідно з п. 198.6 ПКУ, а також у зв'язку з використанням цих ОС в оподатковуваних операціях з 01.07. 2011 р. по суті дає право на податковий кредит, але в якій сумі?

На жаль, з питання не ясно, чи є дане підприємство платником податку на прибуток.

Адже якщо є, то в березні 2011 р., коли були введені в експлуатацію основні фонди згідно з діючим на той момент Закону про прибуток (пп. 5.3.3) платник податків зобов'язаний був збільшити відповідні групи основних фондів на суму, не включену до складу податкового кредиту у зв'язку з проведенням не оподатковуваних ПДВ операцій.

З набранням чинності з 01.04.2011 р. ПКУ в частині податку на прибуток відповідно до п. 6 подр. 4 р. ХХ ПКУ платник податків зобов'язаний був провести інвентаризацію основних засобів, що значаться на балансі підприємства станом на 01.04.2011 р. для їх подальшої амортизації.

Таким чином, придбані і введені в експлуатацію ОС вже повинні були амортизуватися за прийнятим підприємством методом протягом всього II кварталу з включенням суми амортизації до складу відповідних груп витрат, а також протягом липня поточного року, оскільки амортизація нараховується помісячно (п. 146.3 ПКУ) .

Тому, якщо підприємство, будучи платником податку на прибуток, вже скористалося сумою ПДВ у складі вартості придбаних основних засобів та нарахованої на неї амортизації, то, на нашу думку, скористатися правом на податковий кредит у даний час воно вже не може. Адже згідно з п. 198.2 ПКУ датою виникнення права на податковий кредит вважається дата отримання платником податку товарів / послуг, що підтверджено податковою накладною.

Якщо підприємство не є платником податку на прибуток і, можливо, не включало суму ПДВ до первісної вартості придбаних основних засобів та не відображало в реєстрі отриманих податкових накладних і, відповідно, у декларації з ПДВ у рядку 10.2, то в даний час воно зможе скористатися своїм правом на податковий кредит згідно отриманої податкової накладної.

При цьому бажано зафіксувати (зареєструвати) отримання такої податкової накладної датою після 01.07.2011 р., коли всі питання щодо податкового кредиту по консультаційних послуг були врегульовані на законодавчому рівні.

Ольга Буркун	Аудитор АФ «Курсор-Аудит»
Людмила Сафонова	Бухгалтер-експерт