Показ дописів із міткою Нормативні документи. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Нормативні документи. Показати всі дописи

понеділок, 25 лютого 2013 р.

Щодо оподаткування ПДВ операції з повернення обладнання, отриманого від нерезидента в оперативний лізинг (лист від 29.01.2013 р. № 1389/6/15-3115)


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  
   ЛИСТ
  
   від 29.01.2013 р. № 1389/6/15-3115


   
   Державна податкова служба України надає інформацію щодо оподаткування податком на додану вартість операції з повернення обладнання, отриманого від нерезидента в оперативний лізинг.
   
   Оскільки підприємством ввозиться обладнання на умовах договору оперативного лізингу, укладеного з нерезидентом, таке обладнання буде поміщено у митний режим тимчасового ввезення. В залежності від виду обладнання, яке ввозиться, відповідно до п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України (далі - МКУ).
   
   Умовне повне звільнення від оподаткування (пп. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ) застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ, відповідно до якої у зазначений режим поміщуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у ст. 189 МКУ та в Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених цими Додатками, а також повітряні судна, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу.
   
   Товари (за винятком підакцизних), не зазначені у статтях 105, 189 МКУ, а також у Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), або такі, що не відповідають вимогам зазначених Додатків, згідно з ст. 106 МКУ можуть поміщуватися у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування (пп. 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ), який передбачає за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України таких товарів сплату 3 відсотків суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення (загальна сума нарахованого до сплати податку на додану вартість не повинна перевищувати суму податку на додану вартість, яка підлягала б сплаті при ввезенні цього обладнання на митну територію України у митному режимі імпорту).
   
   Після завершення строку дії договору оперативного лізингу ввезене обладнання підлягає поверненню нерезиденту. Згідно з п. 2 частини першої ст. 86 МКУ така операція є реекспортом.
   
   Відповідно до п. 206.5 ст. 206 ПКУ операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
   
   При цьому якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4 ст. 198 ПКУ).
   
   Заступник Голови 
   А. П. ІГНАТОВ

Про віднесення виробництва міцелію їстівних грибів до сільськогосподарських видам діяльності (лист від 16.01.2013 р. № 512/5/15-3115)


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  
   ЛИСТ
  
   від 16.01.2013 р. № 512/5/15-3115
  
   Щодо віднесення виробництва міцелію їстівних грибів до сільськогосподарських видів діяльності
   (Витяг)


   
   Порядок застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства визначено ст. 209 Податкового кодексу України (далі — Кодекс).
   
   Відповідно до пп. 209.17.2 п. 209.17 ст. 209 Кодексу на операції з вирощування міцелію та грибів поширюється дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.
   
   Заступник Голови 
   А. П. ІГНАТОВ

неділя, 24 лютого 2013 р.

Щодо формування податкового кредиту на підставі тимчасових митних декларацій (лист від 29.01.2013 р. № 1387/6/15-3115)


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  
   ЛИСТ
  
   від 29.01.2013 р. № 1387/6/15-3115
  
   Щодо формування податкового кредиту на підставі тимчасових митних декларацій
   (Витяг)


   
   Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
   
   придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
   
   придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України.
   
   У разі ввезення товарів на митну територію України датою виникнення податкових зобов'язань є дата подання митної декларації для митного оформлення (п. 187.8 ст. 187 ПКУ).
   
   Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
   
   Згідно з п. 1 ст. 248 глави 39 Митного кодексу України (далі - МКУ) митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
   
   Якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації (п. 1 ст. 260 глави 39 МКУ).
   
   Відповідно до п. 201.12 ст. 201 ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
   
   Враховуючи зазначене, у разі здійснення операцій із ввезення на митну територію України товарів формування податкового кредиту з податку на додану вартість проводиться на підставі митної декларації (в тому числі тимчасової), оформленої відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту).
   
   Заступник Голови 
   А. П. ІГНАТОВ

Щодо обчислення і сплати екологічного податку у 2013 році (лист від 14.02.2013 р. № 3688/7/15-2117)


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  
   ЛИСТ
  
   від 14.02.2013 р. № 3688/7/15-2117
  
   Про обчислення та сплату екологічного податку у 2013 році


   
   Державна податкова служба України повідомляє, що пунктами 16-21 розділу І Закону України від 20.11.2012 р. № 5503-VІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» (далі - Закон № 5503, Кодекс) змінено ставки екологічного податку, які передбачені статтями 243 - 248 Кодексу, а саме вони збільшені в середньому на 7,9 відсотка.
   
   Розділом ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 5503 зазначено, що Закон набирає чинності з 1 січня 2013 р., за винятком окремих норм.
   
   З огляду на приписи статей 94 Конституції України та 4 Указу Президента України від 10.06.97 р. № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» нормативно-правові акти Верховної ради і Президента України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.
   
   Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи згідно із ст. 58 Конституції України.
   
   Враховуючи викладене, норми Закону № 5503 застосовуються з моменту набрання ним чинності, тобто з дня його офіційного опублікування (04.01.2013 р.).
   
   Таким чином, платники екологічного податку за І квартал 2013 р. подають до органів податкової служби два додатки, тобто починаючи з 1 січня по 3 січня ц.р. включно за ставками екологічного податку, які діяли з 1 січня по 3 січня ц.р., а з 4 січня по 31 березня ц.р. включно згідно Закону № 5503. Відповідно при обчисленні податкових зобов'язань по екологічному податку за П, ІІІ та ІV квартали ц.р. застосовуються ставки податку, встановлені Законом № 5503.
   
   При цьому, згідно з п. 2 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу за податковими зобов'язаннями з екологічного податку, що виникли з 1 січня 2013 р. до 31 грудня 2013 р. включно, ставки податку становлять 75 відсотків від ставок, передбачених статтями 243 - 246 Кодексу (у 2012 році - становили 50 відсотків).
   
   Згідно зі ст. 250 Кодексу базовий податковий (звітний) період по екологічному податку дорівнює календарному кварталу.
   
   Порядок подання Податкової декларації екологічного податку та сплати податкових зобов'язань у 2013 році не змінився.
   
   Платники податку, крім тих, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом ДПА України від 24.12.10 р. № 1010 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.01.11 р. за № 26/18764 та подають її протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, які здійснюють ввезення палива на митну територію України і сплачують податок до або в день подання митної декларації:
   
    - за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;
   
    - за паливо, реалізоване податковими агентами, - за місцем перебування такого податкового агента на податковому обліку в органах державної податкової служби;
   
    - за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку в органах державної податкової служби.
   
   Отже, граничним терміном подання Податкової декларації екологічного податку за ІV квартал 2012 р. є 11 лютого 2013 р., а останнім днем сплати податку - 19 лютого 2013 р.; за I квартал п.р., відповідно, - 10 травня 2013 р. та 20 травня 2013 р.; за П квартал п.р. - 9 серпня 2013 р. та 19 серпня 2013 р.; за Ш квартал п.р. - 11 листопада 2013 р. та 19 листопада 2013 р.; за ІV квартал 2013 р. - 10 лютого 2014 р. та 19 лютого 2014 р.
   
   До Податкової декларації екологічного податку додаються сім додатків, які є її невід'ємною частиною. У разі відсутності у платника відповідних об'єктів оподаткування відповідні додатки не додаються, а рядки Податкової декларації прокреслюються.
   
   Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до органу державної податкової служби, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій.
   
   Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний орган державної податкової служби за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати податкові декларації відповідно до вимог Кодексу.
   
   Заступник Голови 
   А. П. ІГНАТОВ

вівторок, 19 лютого 2013 р.

Щодо модемів для реєстраторів розрахункових операцій (лист від 21.01.2013 р. № 891/6/22-1315/48)


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
 
   ЛИСТ
 
   від 21.01.2013 р. N 891/6/22-1315/48
 
   Щодо модемів для реєстраторів розрахункових операцій

   <...>


 
   Для забезпечення виконання норм п. 7 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо надання звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку за технологією Національного банку України Міністерством фінансів України видано наказ від 08.10.2012 N 1057 "Про затвердження Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби" (далі - Порядок N 1057), який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.10.2012 за N 1743/22055.
 
   Для суб'єктів господарювання виконання вимог щодо подання до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв'язку звітної інформації можливе як шляхом придбання нової касової техніки, а саме РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, так і шляхом доопрацювання існуючої касової техніки та приєднання до неї відповідних модемів для передачі даних.
 
   З питань підключення зовнішніх модемів та доопрацювання внутрішнього програмного забезпечення РРО, які на сьогодні використовуються підприємствами, пропонуємо звернутись до виробників зазначених РРО або центрів сервісного обслуговування. Питання встановлення ціни додаткового обладнання та доопрацювання РРО також належить до компетенції виробників РРО та ЦСО.
 
   Відповідно до розділу VIII Порядку N 1057 модем може використовуватись для передачі даних лише з тим РРО, фіскальний номер якого передано при проведенні персоналізації до системи обліку даних РРО.
 
   Таким чином, кожний РРО, у тому числі резервний, використовується лише з конкретним модемом.
 
  
   Заступник Голови
    А. Ігнатов

Щодо порядку видачі довідок за формою N 4-ОПП адвокатам (лист від 17.01.2013 р. № 1004/7/18-3117)


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  
   ЛИСТ
  
   від 17.01.2013 р. N 1004/7/18-3117
  
   Щодо порядку видачі довідок за формою N 4-ОПП адвокатам


  
   Державна податкова служба України у зв'язку із виданням наказу ДПС України від 24.12.2012 р. N 1185 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів)" інформує про порядок видачі довідки за ф. N 4-ОПП фізичним особам, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність.
  
   Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076), статтею 1 якого визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
  
   Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
  
   До інших видів правової допомоги відносяться види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (підпункт 6 пункту 1 статті 1 Закону N 5076).
  
   Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПКУ незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
  
   Виходячи з викладеного фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.
  
   Відповідно до пункту 6.9 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. за N 1562/20300, зі змінами (далі - Порядок обліку), взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, здійснюється за місцем постійного проживання на підставі поданих такою особою документів, визначених підпунктом 6.9.1 пункту 6.9 розділу VI Порядку обліку.
  
   Після взяття на облік таким особам видається (направляється) довідка за ф. N 4-ОПП, у якій перед прізвищем, ім'ям та по батькові обов'язково вказується вид професійної діяльності, наприклад, "Приватний нотаріус", "Адвокат".
  
   Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в органах ДПС як фізична особа - підприємець.
  
   У такому випадку фізична особа подає до органу ДПС заяву за ф. N 5-ОПП з позначкою "Зміни" та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності. У довідці за ф. N 4-ОПП перед прізвищем, ім'ям та по батькові такої особи вказується "Фізична особа - підприємець" та вид професійної діяльності, наприклад, "Фізична особа - підприємець, адвокат".
  
   Звертаємо увагу, що відповідно до статті 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус не може займатися підприємницькою діяльністю, тобто не може бути фізичною особою - підприємцем.
  
   Також з метою ідентифікації фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, в АІС "Реєстрація платників податків" в полі "примітка" необхідно зазначати вид незалежної професійної діяльності (приклади заповнення окремих полів в БД додаються).
  
   <...>
  
  
   Директор Департаменту інформатизації
   та обліку платників податків
   М. Лаба

Щодо оподаткування доходів, отриманих резидентом у вигляді страхових премій (лист від 08.11.2012 р. № 2426/0/141-12/Д/17-1114)


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  
   ЛИСТ
  
   від 08.11.2012 р. N 2426/0/141-12/Д/17-1114
  
   Щодо оподаткування доходів, отриманих резидентом у вигляді страхових премій


  
   Державна податкова служба України, згідно із ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2012 р. N 2755-VI (далі - Кодекс), розглянула в межах своєї компетенції лист щодо оподаткування доходів, отриманих резидентом у вигляді страхових премій і повідомляє.
  
   Підпунктом 14.1.54 "е" пункту 14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у т. ч. від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у т. ч., але не виключно, доходи у вигляді премій на страхування.
  
   Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
  
   Згідно із п. 163.1 ст. 163 розділу Кодексу об'єктом оподаткування платника податку (як резидента, так і нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
  
   При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах (п. 164.3 ст. 164 Кодексу).
  
   Відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, та до підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 інші доходи, крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу.
  
   Отже, вид доходу, що виплачується працівнику підприємства у вигляді страхової премії, не включено до переліку доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Податок на доходи фізичних осіб з таких доходів утримується на загальних підставах за ставками 15 % (17 %), визначеними у п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
  
   Згідно з підпунктом "б" пункту 176.2 статті 176 Кодексу вищевказані доходи, отримані платниками податку, відображаються податковим агентом у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою N 1ДФ у відповідності до наказу ДПА України від 24.12.2010 р. N 1020, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 р. за N 46/18784.
  
   
   Перший заступник Голови
   А. Головач

Про деякі особливості подання звіту про суми податкових пільг (лист від 05.02.2013 р. № 2942/7/11-1017)


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  
   ЛИСТ
  
   від 05.02.2013 р. N 2942/7/11-1017
  
   Про деякі особливості подання звіту про суми податкових пільг


  
   Державна податкова служба України у зв'язку із зверненнями платників податків та Федерації професійних спілок України щодо подання Звіту про суми податкових пільг професійними спілками повідомляє.
  
   Відповідно до статті 157 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) від оподаткування звільняються доходи професійних спілок, їх об'єднань та організацій профспілок, а також організацій роботодавців та їх об'єднань, утворених у порядку, визначеному законом, та внесених органами Державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ. Перелік доходів, який звільняється від оподаткування, визначено пунктом 157.9 статті 157 Кодексу.
  
   Згідно із пунктом 30.6 статті 30 Кодексу суб'єкти господарювання обліковують суму податків і зборів, які не сплачені до бюджету, та згідно із пунктом 3 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1233, звітують про такі суми за місцем своєї реєстрації.
  
   Водночас, пунктом 157.14 статті 157 Кодексу визначено, що центральний орган Державної податкової служби встановлює порядок обліку і подання податкової звітності для професійних спілок, їх об'єднань та організацій профспілок, а також організацій роботодавців та їх об'єднань, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ, лише у частині доходів, що підлягають оподаткуванню.
  
   Враховуючи викладене, в умовах дії Кодексу професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об'єднання, які відповідно до статті 157 Кодексу зареєстровано як неприбуткові організації, мають право не подавати Звіт про суми податкових пільг, використаних згідно із пунктом 157.9 статті 157 Кодексу.
  
   При цьому, у разі якщо такими неприбутковими організаціями отримано дохід із джерел, інших, ніж визначені у пункті 157.9 статті 157 Кодексу, вони зобов'язані нарахувати податок на прибуток на загальних підставах у частині II Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом ДПА України від 31.01.2011 N 56, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2011 року за N 192/18930.
  
   
   Заступник Голови
    А. П. Ігнатов

Щодо організації роботи по адмініструванню єдиного податку з юридичних осіб (лист від 29.01.2013 р. № 19/7/15-2217є)


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  
   ЛИСТ
  
   від 29.01.2013 р. № 19/7/15-2217є
  
   Щодо організації роботи по адмініструванню єдиного податку з юридичних осіб

   (Витяг)


  
    Державна податкова служба України з метою забезпечення контролю за повнотою справляння єдиного податку з юридичних осіб повідомляє наступне.
  
    Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2012 № 1159 «Про внесення змін до форм податкових декларацій платника єдиного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21 грудня 2011 року № 1688», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2012 за № 1998/22310 та опубліковано в Офіційному Віснику України № 100 від 08.01.2013 року, затверджено форми декларацій для платників єдиного податку - юридичних осіб четвертої та шостої груп.
  
    Згідно з абзацом другим пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) нові форми декларацій (розрахунків) набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.
  
    Таким чином, платники єдиного податку - юридичні особи подають податкову звітність за 2012 рік за формою декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 № 1688 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку» (далі - Наказ № 1688).
  
    Що стосується платників шостої групи (кількість яких у IV кварталі 2012 року складає близько 0,05 відсотка від загальної кількості платників єдиного податку - юридичних осіб), то останні звітують до органів ДПС за 2012 рік також за формою декларації, затвердженою Наказом № 1688.
  
    Відповідно до пункту 46.4 статті 46 Кодексу у разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.
  
    У доповненні рекомендуємо зазначити наступну інформацію по показникам розрахунку податкового зобов'язання для платників єдиного податку шостої групи:
  
    - суму доходу за податковий (звітний) період, що оподатковується за ставкою 7 або 10 відс.;
  
    - суму доходу, що перевищує обсяг доходу, визначений підпунктом 6 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Кодексу;
  
    - суму доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначені у главі 1 розділу XIV Кодексу;
  
    - суму доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;
  
    - суму єдиного податку за податковий (звітний) період.
  
    Звертаємо увагу на те, що з 4 січня 2013 року набрав чинності Закон України від 20.11.2012 № 5503-VІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків та зборів» (далі - Закон № 5503), яким скасовано обмеження середньооблікової кількості працюючих та знижено ставки з 7 та 10 відс. до 5 та 7 відс. відповідно для платників єдиного податку - юридичних осіб шостої групи.
  
    Крім того, пунктом 29 Закону № 5503 визначено, що заява про застосування спрощеної системи оподаткування подається за вибором платника податків в один із таких способів:
  
    1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
  
    2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
  
    3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
  
   
   Голова Комісії з проведення
   реорганізації ДПС України
  
   А.П. ІГНАТОВ