Зареєструвати свій бізнес стало простіше

   Під час реєстрації своєї справи платникам податків більше не потрібно звертатися до податкових органів для взяття на облік. Їм достатньо подати відповідні документи лише державному реєстратору.

Як зазначають фахівці Міндоходів, усі процедури подальшої реєстрації оперативно здійснюватимуться між ДПСУ та Укрдержреєстром без участі платника. Тобто після отримання всіх необхідних документів держреєстратор реєструє підприємство або підприємця, а відомості з Єдиного державного реєстру надходять до податкових органів.

Органи ДПС протягом одного дня здійснюють постановку на облік цього платника податків і повідомляють про це державного реєстратора. Після цього реєстратор видає підприємству виписку, у якій підтверджується факт здійснення державної реєстрації та надаються відомості про взяття на облік у органах ДПС.

 

За інформацією офіційного порталу ДПСУ

Заповнення документів на переказ платежів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу платника податків

Специфікою платежів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу платників податків є те, що вони можуть проводитися в межах процедур, передбачених Податковим кодексом, законодавством з питань банкрутства, законодавством, що регламентує виконавче провадження, банківським, бюджетним, цивільним законодавством тощо.

Особливість переказу коштів до бюджету на погашення податкового боргу платників податків полягає в тому, що такі платежі:

• можуть здійснюватись як безпосередньо платником податків та його представниками, так і іншими уповноваженими на це суб'єктами, зокрема податковим керуючим, арбітражним керуючим (ліквідатором), державним виконавцем тощо;
• оформляються різними розрахунковими документами (платіжним дорученням, інкасовим дорученням (розпорядженням), платіжною вимогою);
• ініціюються як у рахунок погашення податкового боргу, так і на сплату грошового зобов'язання, але при цьому зараховуються в першу чергу в рахунок погашення податкового боргу.

Керування цими складними механізмами так чи інакше забезпечується органами стягнення — органами ДПС, які від імені держави захищають бюджетні інтереси.

Порядок перерахування коштів до бюджету передбачає ініціювання платежів на підставі розрахункових документів за встановленими формами та відповідно до механізму оформлення їх реквізитів, передбаченого Інструкцією № 22.

Згідно з п. 1.14 цієї Інструкції банк під час здійснення розрахункових операцій застосовує платіжні інструменти, визначені главою першою Інструкції, відповідно до нормативно-правових актів Нацбанку України та внутрішніх процедур банку.

Додатком 8 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви про відкриття акредитива» до Інструкції № 22 передбачено, що в розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету реквізит «Призначення платежу» заповнюється з урахуванням вимог нормативно-правових актів з питань заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету.

Основною метою Порядку № 817 є удосконалення оперативного обліку податків та зборів, що надходять до бюджетів і державних цільових фондів, контроль за справлянням яких здійснюється органами ДПС.

Порядком № 817:

• запроваджено загальний алгоритм і послідовність заповнення поля «Призначення платежу» у будь-якому розрахунковому документі на переказ коштів до бюджету, що складається з семи символів (знаків, цифр, букв);
• наведено приклади заповнення поля «Призначення платежу» в розрахункових документах на переказ безготівкових коштів з рахунків платників податків;
• визначено особливості оформлення розрахункового документа на сплату платежу до бюджету готівкою з прикладом його оформлення;
• передбачено відокремлене оформлення розрахункових документів на переказ сплати за кожним видом платежу та за кожним видом сплати;
• зобов'язано органи ДПС за місцем обліку платників податків вручати платникам податків пам'ятки про порядок заповнення та проводити консультаційно-роз'яснювальну роботу щодо зазначеного;
• узагальнено коди видів сплати в єдиний список для будь-яких видів надходжень до бюджету, будь-яких розрахункових документів на переказ коштів та будь-яких ініціаторів переказу коштів з рахунку платника податків — клієнта банку.

Визначення поняття «розрахунковий документ» вживається у значенні документа на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача згідно із Законом № 2346, а також документа на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача відповідно до Інструкції № 22.

Положеннями цієї Інструкції до платіжних інструментів віднесено, зокрема:

• платіжне доручення (розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача);
• платіжну вимогу (розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або, у разі договірного списання, отримувача до банку, який обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача);
• платіжну вимогу-доручення (розрахунковий документ, який складається з двох частин: верхньої — вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів, нижньої — доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок отримувача);
• інкасове доручення (розпорядження) (розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача (органу ДПС) до банку, який обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача).

Виходячи з цього договірне списання, ініціатором якого виступає особа, що має рахунок у банку або користується його послугами, — клієнт банку, здійснюється на підставі платіжного доручення за формою, наведеною в додатку 2 до Інструкції № 22 (код розрахункового документа за Державним класифікатором управлінської документації — 0410001), а примусове списання на підставі вимог стягувачів (органів державної виконавчої служби) проводиться на підставі платіжної вимоги, форму якої наведено в додатку 7 до Інструкції № 22 (код 0410007), та/або органів стягнення (органів ДПС) — на підставі інкасового доручення (розпорядження) за формою, наведеною в додатку 24 до Інструкції № 22 (код 0410008).

Згідно з додатком 8 до Інструкції № 22 реквізит з полем № 19 «Призначення платежу» оформляється залежно від виду розрахункового документа на списання коштів з рахунку платника — клієнта банку (платіжне доручення, інкасове доручення (розпорядження), платіжна вимога) та з урахуванням вимог щодо їх заповнення, проте має єдиний формат оформлення при сплаті (стягненні) або поверненні платежів до (з) бюджету.

Отже, реквізит розрахункового документа № 19 «Призначення платежу» складається з семи полів, які у встановленій послідовності заповнюються відповідними позначками, розділовими знаками, цифрами.

Наведемо приклади найпоширеніших форматів заповнення реквізиту розрахункового документа № 19 «Призначення платежу»:

• загальний для всіх видів сплати формат, який застосовується при здійсненні перерахування до бюджету коштів самостійно платником податків та/або органом стягнення:

*	;ХХХ	;	;вид сплати	;	;	;
1	2	3	4	5	6	7

• формат, що застосовується при сплаті третьою особою на користь платника податків, код за ЄДРПОУ якого складається з шестизначного номера:

*	;ХХХ	;00ХХХХХХ	;вид сплати	;	;	;
1	2	3	4	5	6	7

• формат, що використовується при сплаті третьою особою на користь платника податків, код за ЄДРПОУ якого має восьмизначний номер:

*	;ХХХ	;ХХХХХХХХ	;вид сплати	;	;	;
1	2	3	4	5	6	7

• формат, що застосовується при сплаті третьою особою на користь платника податків, який має реєстраційний (обліковий) номер:

*	;ХХХ	;ХХХХХХХХХ	;вид сплати	;	;	;
1	2	3	4	5	6	7

• формат, що використовується при сплаті третьою особою на користь платника податків, який має реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичної особи:

*	;ХХХ	;ХХХХХХХХХХ	;вид сплати	;	;	;
1	2	3	4	5	6	7

де «*» — ознака службового коду (знака), який обов'язково зазначається при здійсненні платежів до бюджету;
«ХХХ» — код виду сплати у вигляді тризначного числа, перелік яких наведено у додатку до Порядку № 817;
«вид сплати» — роз'яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі згідно з переліком кодів видів сплати, наведеним у додатку до Порядку № 817. Кількість знаків, враховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа;«00ХХХХХХ», «0ХХХХХХХ», «ХХХХХХХХ», «ХХХХХХХХХ», «ХХХХХХХХХХ» — код платника податків, за якого третя особа (податковий агент, представник платника податку тощо) здійснює платіж до бюджету. Коди платників зазначаються згідно з ЄДРПОУ або за податковим номером платника податків.

У разі самостійної сплати суми податку та/або погашення суми податкового боргу, що виникає у платника податків, відповідне поле не заповнюється, а замість цього ставиться пропуск.

При цьому кількість цифр не може перевищувати десяти залежно від статусу осіб — платників податків (юридична особа, фізична особа, фізична особа — підприємець тощо). Код згідно з ЄДРПОУ може містити від 6 до 8 цифр. При цьому якщо кількість значущих цифр менше 8, тобто становить 6 або 7, то на початку числа (зліва) додається одна або дві цифри «0» відповідно. Реєстраційний (обліковий) номер платника податків складається з 9 цифр, а реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичної особи завжди має 10 цифр.

Наприклад, облік платників податків в органах ДПС здійснюється:

• юридичних осіб — на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755, тобто згідно з кодом ЄДРПОУ;
• фізичних осіб — за реєстраційним номером облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДПС і мають відповідну відмітку у паспорті);
• уповноважених осіб договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи при взятті на облік такого договору; управителів майна при взятті на облік договорів управління майном; інвесторів, які уклали угоди про розподіл продукції і є платниками податків; виконавців (юридичних осіб — нерезидентів) проектів (програм) міжнародної технічної допомоги; іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні у разі взяття їх на облік — за реєстраційними (обліковими) номерами, тощо.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 2.3 Інструкції № 22 відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Згідно з п. 2.4 цієї Інструкції банк перевіряє відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів, крім інкасових доручень (розпоряджень), вимогам додатка 8 до Інструкції № 22, а саме перевіряються реквізити: банком платника — «Платник» (поле № 9), «Код платника» (поле № 8), «Рахунок платника» (поле № 10), «Банк платника» (поле № 11), «Код банку платника» (поле № 12), «М. П.» (поле № 40), «Підписи платника» (поле № 41); банками отримувача та стягувача — «Стягувач/отримувач» (поле № 62), «Код стягувача/отримувача» (поле № 66), «Рахунок стягувача/отримувача» (поле № 61), «Банк стягувача/отримувача» (поле № 63), «Код банку стягувача/отримувача» (поле № 67), «М. П. стягувача/отримувача» (поле № 64), «Підписи стягувача/отримувача» (поле № 65).

Перевірку банками реквізиту поля № 19 «Призначення платежу» не передбачено.

Відповідно до п. 2.9 Інструкції № 22 банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених п. 2.26 цієї Інструкції та іншими нормативно-правовими актами Нацбанку України.

Пунктом 2.26 Інструкції № 22 передбачено, що банк платника може робити в розрахункових документах виправлення лише реквізитів з назвами «Сума словами» (поле № 6 згідно з додатком 8 до Інструкції № 22), «Сума» (поле № 7), «Рахунок платника» (поле № 10), «Банк платника» (поле № 11), «Код банку платника» (поле № 12).

Отже, банк не може самостійно робити виправлення у полі № 19 «Призначення платежу» розрахункових документів.

З метою недопущення випадків неправильного або помилкового заповнення реквізиту розрахункового документа «Призначення платежу» при перерахуванні платежів до бюджету листом № 25-111/2436 до відома банків України та їх філій доведено необхідність дотримання вимог нормативно-правових актів, що регламентують зазначене питання, зокрема Інструкції № 22 та Порядку № 817, посилення контролю за правильністю оформлення міжбанківських електронних розрахункових документів (особливо при заповненні всіх розділових знаків та кодів, які містяться в розрахункових документах клієнта на здійснення платежів до бюджету), а також звернення уваги клієнтів банків на правильність заповнення зазначеного реквізиту розрахункового документа при сплаті податків до бюджету згідно з Порядком № 817.

Слід зазначити, що з набранням чинності з 23.08.2012 р. наказом про затвердження Порядку № 817 втратив чинність наказ № 301.

ПРИКЛАДИ ЗАПОВНЕННЯ ОКРЕМИХ РОЗРАХУНКОВИХ ДОКУМЕНТІВ НА СПЛАТУ ПЛАТЕЖІВ ДО БЮДЖЕТУ

Код сплати «141» виду сплати «Стягнення податкового боргу за рішенням суду шляхом стягнення коштів з рахунків клієнтів банків» може заповнюватися при списанні коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника, що здійснюється на підставі відповідного рішення (постанови) суду,прийнятого на виконання абзацу першого п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу, яке оформляється інкасовим дорученням (розпорядженням). Приклад заповнення такого інкасового доручення наведено в додатку 1 до цієї статті.

Код сплати «147» виду сплати «Стягнення в межах виконавчого провадження» оформляється при перерахуванні коштів до бюджету згідно із судовим рішенням та на підставі виконавчого листа органу державної виконавчої служби, за платіжною вимогою, приклад заповнення якої наведено у додатку 2 до цієї статті.

За аналогією оформляються зазначені розрахункові документи за кодом сплати «146» виду сплати «Надходження в бюджет коштів від погашення інших видів заборгованостей перед бюджетами».

Код сплати «136» виду сплати «Сплата грошового зобов'язання, визначеного органом ДПС за результатами документальної перевірки підрозділів погашення податкового боргу» оформляється у разі самостійної сплати платником податків суми штрафу (за відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу ДПС, отримання якої є обов'язковим згідно зі ст. 91 Податкового кодексу), визначеної у податковому повідомленні-рішенні (за формою «З», наведеною у додатку 4 до Порядку № 985), яка відбувається протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (при проведенні адміністративного або судового оскарження — протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження), на підставі платіжного доручення, приклад заповнення якого наведено у додатку 3 до цієї статті.

Слід зазначити, що аналогічно оформляються зазначені розрахункові документи за кодом сплати «117» виду сплати «Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство», кодом сплати «140» виду сплати «Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу», кодом сплати «144» виду сплати «Стягнення податкового боргу за рішенням суду шляхом погашення за рахунок додаткових джерел (дебіторської заборгованості, боргу відокремлених підрозділів юридичних осіб тощо)», кодом сплати «145» виду сплати «Надходження відстрочених (розстрочених) сум», кодом сплати «148» виду сплати «Надходження в бюджет коштів від погашення податкового боргу в міжнародних правовідносинах», кодом сплати «149» виду сплати «Надходження в бюджет коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів».

Код сплати «142» виду сплати «Стягнення податкового боргу за рішенням суду шляхом стягнення готівки, що належить платникові податків» оформляється при стягненні коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, на підставі відповідного рішення суду.Вилучені готівкові кошти вносяться посадовою особою органу ДПС до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету в рахунок погашення податкового боргу платника податків на підставі заяви-квитанції на переказ коштів.

Приклади заповнення окремих розрахункових документів на сплату платежів до бюджету

Володимир Тарасенко,директор Департаменту погашення податкового боргу ДПС УкраїниЯрослава Мороз,начальник відділу нормативного забезпечення та організації міжнародного стягнення

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДОКУМЕНТІВ

• Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI
• Закон № 755 — Закон України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»
• Закон № 2346 — Закон України від 05.04.2001 р. № 2346-III  «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»
• Наказ № 301 — наказ ДПА України від 01.07.2002 р. № 301 «Про затвердження Порядку заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету»
• Порядок № 817 — Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, затверджений наказом Мінфіну України від 07.07.2012 р. № 817
• Порядок № 985 — Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 985
• Інструкція № 22 — Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Нацбанку України від 21.01.2004 р. № 22
• Лист № 25-111/2436 — лист Нацбанку України від 08.11.2012 р. № 25-111/2436 «Про заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті платежів до бюджету»

Втратили свідоцтво платника єдиного податку? Вихід є — отримайте дублікат

   У разі втрати або зіпсуття свідоцтва платника єдиного податку  можна легко отримати дублікат такого документа. Для цього  необхідно подати до органу ДПС за місцем своєї реєстрації відповідну заяву в довільній формі. Свідоцтво видається протягом 10 календарних днів з дня подання заяви.

Нагадуємо: свідоцтво видається безстроково органом ДПС виключно суб’єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам. 

Анульоване свідоцтво платника єдиного податку підлягає поверненню до органу державної податкової служби, який його видав, протягом 10 днів із дня анулювання. 

Порядок видачі, отримання й анулювання свідоцтва платника єдиного податку регулюється положеннями ст. 299 Податкового кодексу України.

 

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС

Як вести Книгу обліку доходів і витрат для визначення податкової знижки

Платники податку повинні самостійно придбати Книгу обліку доходів і витрат (далі — Книга), яка, як правило, має вигляд зошита чи блокнота. Записи в ній потрібно здійснювати кульковою або чорнильною ручкою, чітко й розбірливо, не пізніше наступного дня після отримання відповідних сум доходів, сплати (перерахування) податку, а також понесених витрат.

Суми отриманих доходів, понесених витрат і сплачених (перерахованих) податків у графах Книги потрібно відображати у гривнях.

До граф 1 та 2 записують: дати отримання доходу чи понесених витрат, код платника податків згідно з Єдиним держреєстром підприємств та організацій України, місцезнаходження для юрособи, прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний орган ДПС і мають відмітку у паспорті), місце проживання для фізособи.

До граф 3–6 записують суми доходів, із яких складається загальний річний оподатковуваний дохід, а також суми понесених витрат, підтверджених документально.

У графу 7 записують суми сплаченого (перерахованого) податку.

 

Лист ДПСУ від 19.02.2013 р. № б/н

Телефонна лінія на тему застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами - підприємцями

Нещодавно ДПС України провела «гарячу» телефонну лінію на тему застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами — підприємцями за участю начальника відділу оподаткування самозайнятих осіб Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПС України Тетяни Федченко.      Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час телефонної лінії.       Сплата єдиного податку у разі припинення господарської діяльності       1. Чи потрібно підприємцю — платнику єдиного податку при прийнятті рішення про припинення господарської діяльності подавати заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування та з якого періоду він не сплачує єдиний податок?      Відповідно до пп. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) для відмови від застосування спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу ДПС заяву.      До заяви включаються, зокрема, відомості про дату припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності.      У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому до органу ДПС подано заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності (п. 294.6 ст. 294 Податкового кодексу).      У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу ДПС подано заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності (п. 295.8 ст. 295 Податкового кодексу).      Таким чином, підприємець не сплачує єдиний податок з періоду, наступного за періодом, у якому подано до органу ДПС заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з державною реєстрацією припинення господарської діяльності. Тобто єдиний податок не сплачується підприємцями: першої та другої груп — з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому подано таку заяву; третьої та п’ятої груп — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подану таку заяву.         Фізична особа — не суб’єкт господарювання має податковий борг       2. Чи є підставою для відмови підприємцю у видачі свідоцтва платника єдиного податку наявність податкового боргу у нього як у фізичної особи — не суб’єкта господарювання?      Згідно з пп. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).      Однією з підстав для прийняття органом ДПС рішення про відмову у видачі суб’єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку згідно з пп. 1 п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу є невідповідність такого суб’єкта господарювання вимогам ст. 291 цього Кодексу.      Таким чином, підприємець, який подає заяву про реєстрацію платником єдиного податку та має податковий борг за тими податками, за якими орган ДПС здійснив визначення податкового зобов’язання як фізичній особі — не суб’єкту господарювання, має право бути платником єдиного податку. Отже, орган ДПС не має підстав для відмови у видачі підприємцю свідоцтва платника єдиного податку.       Обмеження щодо зазначення кількості видів діяльності у свідоцтві       3. Чи існують обмеження щодо кількості видів діяльності, які можуть бути зазначені у свідоцтві підприємця — платника єдиного податку?      Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу свідоцтво платника єдиного податку видається суб’єкту господарювання, який подав до органу ДПС заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.      У заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані фізичною особою — підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 (пп. 5 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу).      У свідоцтві платника єдиного податку зазначаються обрані фізичною особою — підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 (пп. 5 п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу).      Отже, на підставі поданої підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування у свідоцтві платника єдиного податку, виданому такому підприємцю першої або другої групи, мають бути зазначено всі обрані ним види діяльності за умови, що вони дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому Податковим кодексом не обмежується кількість видів діяльності, які можуть бути зазначені у свідоцтві платника єдиного податку зазначених груп.      Проте у свідоцтві платника єдиного податку, що видається платникам третьої або п’ятої груп, види господарської діяльності згідно з нормами Податкового кодексу не зазначаються.          Здійснення діяльності щодо проведення ігор на більярді       4. Чи може підприємець здійснювати діяльність щодо надання послуг з проведення ігор на більярді, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу), в тому числі прокат інвентарю (стіл, киї та ін.) та чи може такий підприємець бути платником єдиного податку?      Відповідно до пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), зокрема, які здійснюють діяльність з організації, проведення азартних ігор.      Статтею 1 Закону України від 15.05.2009 р. № 1334-VI «Про заборону грального бізнесу в Україні» визначено, що азартна гра — це будь-яка гра, обов’язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості.      До азартних ігор не належать, зокрема, гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу).      Відповідно до пп. 5 п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу у свідоцтві платника єдиного податку зазначаються, зокрема, обрані фізичною особою — підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.      Проведення ігор на більярді, участь в яких не передбачає одержання їх учасниками грошових або майнових призів (виграшів), є господарською діяльністю у сфері розваг (пп. 14.1.46 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу). Цей вид діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 відповідає класу 93.29 «Організування інших видів відпочинку та розваг».      Отже, підприємець, який здійснює діяльність щодо надання послуг з проведення ігор на більярді, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу), в тому числі прокат інвентарю (стіл, киї та ін.), може бути платником єдиного податку другої, третьої або п’ятої групи.       Обслуговування банкетів за участю платника єдиного податку другої групи       5. Чи має право підприємець — платник єдиного податку другої групи, що здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, приймати замовлення від юридичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, на обслуговування свят, банкетів та інші спеціальні замовлення?      Підпунктом 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу передбачено, що до платників єдиного податку другої групи належать фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:      не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;      обсяг доходу не перевищує 1 000 000 грн.      Пунктом 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції від 24.07.2002 р. № 219, визначено, що заклад ресторанного господарства — це організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає й організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.      Розрахунки за продукцію й надані послуги в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюються за готівку та/або в безготівковій формі (платіжні картки, платіжні чеки тощо) із застосуванням РРО або зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.      Таким чином, підприємець — платник єдиного податку другої групи, що здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, має право приймати замовлення від юридичних осіб, які застосовують загальну або спрощену системи оподаткування, на обслуговування свят, банкетів та інші спеціальні замовлення, оскільки платник єдиного податку під час обслуговування таких замовлень здійснює продаж і організацію споживання продукції власного виробництва і закупних товарів.       Внесення змін до свідоцтва платника єдиного податку       6. Чи передбачено внесення змін органом ДПС до свідоцтва платника єдиного податку щодо ставки податку, якщо підприємець — платник єдиного податку першої або другої групи змінив податкову адресу, пов’язану зі зміною адміністративного району?      У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.      У заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема обрані суб’єктом господарювання ставка єдиного податку або її зміна.      До раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку в день подання платником заяви органом ДПС вносяться зміни щодо податкової адреси суб’єкта господарювання.      За бажанням платника єдиного податку раніше видане свідоцтво може бути замінено у разі наявності у такого платника податку обставин, визначених у п. 299.12 ст. 299 Податкового кодексу, та отримано нове свідоцтво у порядку, визначеному цією статтею.      Отже, у разі якщо підприємець — платник єдиного податку першої або другої групи змінив податкову адресу, пов’язану зі зміною адміністративного району, що призвело до зміни ставки єдиного податку, то така особа подає до органу ДПС не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася зміна податкової адреси, заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій зазначає новообрану ставку єдиного податку у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, з урахуванням пунктів 293.6 та 293.7 ст. 293 Податкового кодексу. На підставі поданої заяви орган ДПС вносить відповідні зміни до свідоцтва платника єдиного податку або за бажанням платника видає нове свідоцтво платника єдиного податку, в якому зазначається новообрана ставка платника єдиного податку.

По материалам: ДПС України

Консультативна пошта ДПСУ з податку на прибуток

Платники податків у разі виникнення проблемних питань щодо адміністрування податку на прибуток можуть надсилати їх на електронні адреси:       rbolila@sts.gov.ua,       itrigub@sts.gov.ua.

По материалам: ДПС України

Коли вперше подавати декларацію з ПДВ за новою формою

   Як відомо, нещодавно форму декларації з ПДВ істотно змінили. У результаті чого було скорочено кількість податкової звітності з ПДВ шляхом переходу від чотирьох наявних на сьогодні форм до однієї.

При цьому всі платники ПДВ подаватимуть податкову декларацію з ПДВ із відміткою «загальна».

Переробні підприємства, підприємства, зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування, і сільськогосподарські підприємства, які провадять діяльність відповідно до п. 209.18 Податкового кодексу України, подаватимуть, крім декларації з ПДВ із зазначеною вище відміткою, ще й декларацію з ПДВ із відміткою про спеціальний режим оподаткування для відображення відповідного виду діяльності.

Нова форма декларації з ПДВ запроваджується для звітності, що подається починаючи з 01.04.2013 р.

 

ДПІ в Дарницькому районі м. Києва ДПС

«Єдинникам» необхідно зберігати первинні документи

Фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку зобов’язані зберігати первинні документи, на підставі яких заповнювалися дані книги обліку доходів і витрат та складалася податкова декларація платника ЄП – ФОП. До таких документів належить зокрема, виписка з банку, квитанція, чек або документ довільної форми про готівкову оплату товарів, робіт або послуг, якщо вони отримувалися у громадян або у фізичних осіб – підприємців. Також слід зберігати й інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності за іншими податками та зборами – у разі їх сплати.       Первинні документи зберігаються не менше 1095 днів з дня подання податкової декларації платника ЄП – ФОП або іншої податкової звітності, для складання якої вони використовуються.       За не збереження первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 1020 гривень.       Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності регламентовано статтею 44 Податкового Кодексу України.       Відповідальність за порушення строків зберігання документів встановлено ст.121 ПК.

По материалам: ДПС України

ДПСУ розглянула ознаки завершення імпортних операцій

ДПСУ зазначила, що імпортна операція завершується датою надходження товару на територію України, фактичного перетину ним митного кордону, що підтверджується проставленням відповідних митних забезпечень на товаросупровідних та товарно-транспортних документах, але при обов'язковій наявності ТД типу ІМ-40.

   
    Таким чином, при наявності на момент проведення документальної перевірки у імпортера лише товаросупровідних або товарно-транспортних документів, із зазначенням дати перетину (ввезення) такими товарами кордону України, але за відсутності належним чином оформленої ТД типу ІМ-40, до резидента повинна застосовуватися відповідальність за недотримання термінів розрахунків, передбачена ст. 4 Закону про розрахунки в іноземній валюті (лист від 29.12.2012 р. № 12875/0/71-12/22-3317).

За матеріалами: ЛІГА: ЗАКОН

Брошура від ДПСУ "Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу"

Завантажити

За матеріалами: ДПС України

Дохід, отриманий від здавання брухту, податком не обкладається

Сума доходу, отримана платником податку за здану ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, використані акумулятори електричні свинцево-кислотні, залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю з 1 січня 2013 року не включаються до загального місячного або річного оподатковуваного доходу. Тому отримана сума не оподатковується.       Незмінною залишається норма Податкового кодексу, якою передбачено, що дохід, отриманий від продажу брухту дорогоцінних металів Нацбанку України, також не оподатковується.       Пунктом 165.1 ст. 165 Податкового кодексу наведено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

По материалам: ДПС України

Як заповнити форму № 5ДР

   ДПСУ роз'яснила, як заповнити Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізосіб–платників податків (форма № 5ДР).

Отже, податківці дають такі рекомендації:

1. Друкуйте або пишіть друкованими літерами, користуючись чорним або синім чорнилом. Не користуйтеся олівцем або фломастером.

2. Заповнюйте Заяву українською мовою.

3. За відсутності інформації — залиште рядки вільними.

4. Вкажіть реєстраційний номер вашої облікової картки платника податків (рядок 1).

5. Прізвище, ім'я, по батькові (рядки 2–4) записуйте згідно з даними діючого паспортного документа (для дитини — згідно зі свідоцтвом про народження) без скорочення.

6. Дату народження (рядок 5) записуйте згідно з даними паспортного документа (для дитини — згідно зі свідоцтвом про народження): число і рік — цифрами, місяць — прописом, наприклад, 4 січня 1968 року записуйте так: число — 04, місяць — січень, рік — 1968.

7. Якщо були зміни прізвища, імені та/або по батькові (рядки 6–8), вкажіть попередні дані згідно з даними зміненого паспортного документа (для дитини — згідно зі свідоцтвом про народження), без скорочення.

8. Якщо були зміни дати народження (рядок 9), вкажіть попередні дані згідно з даними зміненого паспортного документа (для дитини — згідно зі свідоцтвом про народження), число і рік — цифрами, місяць — прописом, наприклад, 04 січня 1968.

9. Місце проживання (рядки 10–18) записуйте згідно з даними паспортного документа без скорочення.

10. Якщо в адресних даних є інформація про район міста, наприклад, Приморський район Одеси, то вкажіть її у графі «Район» (рядок 13). Додавання номера будинку у вигляді літери записуйте без розділових знаків (наприклад, 154А), додавання до номера будинку у вигляді цифр записуйте через знак «/» (наприклад, 15/7).

11. Вкажіть громадянство (назва країни громадянства) (рядок 19).

12. Податковий номер, який використовується в країні громадянства (рядок 20), заповнюється тільки іноземними громадянами.

13. Місце роботи (рядки 21, 22) записуйте за основним місцем роботи. У рядку 21 вкажіть податковий номер юрособи або фізособи–підприємця або серію та номер паспорта фізособи–підприємця (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган ДПС і мають відмітку в паспорті). У рядку 22 вкажіть найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізособи–підприємця (за даними Єдиного державного реєстру юросіб та фізосіб–підприємців).

14. Запишіть робочий і домашній телефони (рядки 23, 24).

15. Вкажіть дані паспортного документа або свідоцтва про народження дитини (рядки 25–28).

16. Поставте дату заповнення Заяви (рядок 29).

17. Якщо Заяву подає законний представник або уповноважена особа, вкажіть реєстраційні дані та дані паспортного документа такої особи.

18. Після заповнення Заяви та ознайомлення з інформацією про права й обов'язки фізичної особи — платника податків і цілі збору персональних даних у Державному реєстрі поставте свій підпис.

19. Заповнену Заяву передайте особисто або через законного представника чи уповноважену особу до відповідного органу державної податкової служби.

20. Службові відмітки вносяться посадовою особою органу державної податкової служби.

 

Лист ДПСУ від 19.02.2013 р. № б/н