понеділок, 25 лютого 2013 р.

Зареєструвати свій бізнес стало простіше


   Під час реєстрації своєї справи платникам податків більше не потрібно звертатися до податкових органів для взяття на облік. Їм достатньо подати відповідні документи лише державному реєстратору.
Як зазначають фахівці Міндоходів, усі процедури подальшої реєстрації оперативно здійснюватимуться між ДПСУ та Укрдержреєстром без участі платника. Тобто після отримання всіх необхідних документів держреєстратор реєструє підприємство або підприємця, а відомості з Єдиного державного реєстру надходять до податкових органів.
Органи ДПС протягом одного дня здійснюють постановку на облік цього платника податків і повідомляють про це державного реєстратора. Після цього реєстратор видає підприємству виписку, у якій підтверджується факт здійснення державної реєстрації та надаються відомості про взяття на облік у органах ДПС.
 

Обчислення середньої заробітної плати у разі тимчасового переведення працівника на нижчеоплачувану роботу


Відповідно до яких нормативних документів і як обчислюється середня заробітна плата, що зберігається за працівником, якого переведено на іншу роботу згідно зі ст. 33 Кодексу законів про працю України?

Обчислення середньої заробітної плати у разі тимчасового переведення працівника за виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100).
Абзацом третім п. 2 Порядку № 100 визначено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо протягом і цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу п. 4 цього Порядку.
Виплати, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати, визначено п. 3 Порядку № 100, а виплати, що не враховуються при розрахунку середньої заробітної плати, — п. 4 цього Порядку.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на кількість робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, — календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на кількість календарних днів за цей період (абзац перший п. 8 Порядку № 100).

Заповнення документів на переказ платежів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу платника податків


Специфікою платежів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу платників податків є те, що вони можуть проводитися в межах процедур, передбачених Податковим кодексом, законодавством з питань банкрутства, законодавством, що регламентує виконавче провадження, банківським, бюджетним, цивільним законодавством тощо.
Особливість переказу коштів до бюджету на погашення податкового боргу платників податків полягає в тому, що такі платежі:
  • можуть здійснюватись як безпосередньо платником податків та його представниками, так і іншими уповноваженими на це суб'єктами, зокрема податковим керуючим, арбітражним керуючим (ліквідатором), державним виконавцем тощо;
  • оформляються різними розрахунковими документами (платіжним дорученням, інкасовим дорученням (розпорядженням), платіжною вимогою);
  • ініціюються як у рахунок погашення податкового боргу, так і на сплату грошового зобов'язання, але при цьому зараховуються в першу чергу в рахунок погашення податкового боргу.
Керування цими складними механізмами так чи інакше забезпечується органами стягнення — органами ДПС, які від імені держави захищають бюджетні інтереси.
Порядок перерахування коштів до бюджету передбачає ініціювання платежів на підставі розрахункових документів за встановленими формами та відповідно до механізму оформлення їх реквізитів, передбаченого Інструкцією № 22.
Згідно з п. 1.14 цієї Інструкції банк під час здійснення розрахункових операцій застосовує платіжні інструменти, визначені главою першою Інструкції, відповідно до нормативно-правових актів Нацбанку України та внутрішніх процедур банку.
Додатком 8 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви про відкриття акредитива» до Інструкції № 22 передбачено, що в розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету реквізит «Призначення платежу» заповнюється з урахуванням вимог нормативно-правових актів з питань заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету.
Основною метою Порядку № 817 є удосконалення оперативного обліку податків та зборів, що надходять до бюджетів і державних цільових фондів, контроль за справлянням яких здійснюється органами ДПС.
Порядком № 817:
  • запроваджено загальний алгоритм і послідовність заповнення поля «Призначення платежу» у будь-якому розрахунковому документі на переказ коштів до бюджету, що складається з семи символів (знаків, цифр, букв);
  • наведено приклади заповнення поля «Призначення платежу» в розрахункових документах на переказ безготівкових коштів з рахунків платників податків;
  • визначено особливості оформлення розрахункового документа на сплату платежу до бюджету готівкою з прикладом його оформлення;
  • передбачено відокремлене оформлення розрахункових документів на переказ сплати за кожним видом платежу та за кожним видом сплати;
  • зобов'язано органи ДПС за місцем обліку платників податків вручати платникам податків пам'ятки про порядок заповнення та проводити консультаційно-роз'яснювальну роботу щодо зазначеного;
  • узагальнено коди видів сплати в єдиний список для будь-яких видів надходжень до бюджету, будь-яких розрахункових документів на переказ коштів та будь-яких ініціаторів переказу коштів з рахунку платника податків — клієнта банку.
Визначення поняття «розрахунковий документ» вживається у значенні документа на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача згідно із Законом № 2346, а також документа на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача відповідно до Інструкції № 22.
Положеннями цієї Інструкції до платіжних інструментів віднесено, зокрема:
  • платіжне доручення (розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача);
  • платіжну вимогу (розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або, у разі договірного списання, отримувача до банку, який обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача);
  • платіжну вимогу-доручення (розрахунковий документ, який складається з двох частин: верхньої — вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів, нижньої — доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок отримувача);
  • інкасове доручення (розпорядження) (розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача (органу ДПС) до банку, який обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача).
Виходячи з цього договірне списання, ініціатором якого виступає особа, що має рахунок у банку або користується його послугами, — клієнт банку, здійснюється на підставі платіжного доручення за формою, наведеною в додатку 2 до Інструкції № 22 (код розрахункового документа за Державним класифікатором управлінської документації — 0410001), а примусове списання на підставі вимог стягувачів (органів державної виконавчої служби) проводиться на підставі платіжної вимоги, форму якої наведено в додатку 7 до Інструкції № 22 (код 0410007), та/або органів стягнення (органів ДПС) — на підставі інкасового доручення (розпорядження) за формою, наведеною в додатку 24 до Інструкції № 22 (код 0410008).
Згідно з додатком 8 до Інструкції № 22 реквізит з полем № 19 «Призначення платежу» оформляється залежно від виду розрахункового документа на списання коштів з рахунку платника — клієнта банку (платіжне доручення, інкасове доручення (розпорядження), платіжна вимога) та з урахуванням вимог щодо їх заповнення, проте має єдиний формат оформлення при сплаті (стягненні) або поверненні платежів до (з) бюджету.
Отже, реквізит розрахункового документа № 19 «Призначення платежу» складається з семи полів, які у встановленій послідовності заповнюються відповідними позначками, розділовими знаками, цифрами.
Наведемо приклади найпоширеніших форматів заповнення реквізиту розрахункового документа № 19 «Призначення платежу»:
  • загальний для всіх видів сплати формат, який застосовується при здійсненні перерахування до бюджету коштів самостійно платником податків та/або органом стягнення:
*
;ХХХ
;
;вид сплати
;
;
;
1
2
3
4
5
6
7
  • формат, що застосовується при сплаті третьою особою на користь платника податків, код за ЄДРПОУ якого складається з шестизначного номера:
*
;ХХХ
;00ХХХХХХ
;вид сплати
;
;
;
1
2
3
4
5
6
7
  • формат, що використовується при сплаті третьою особою на користь платника податків, код за ЄДРПОУ якого має восьмизначний номер:
*
;ХХХ
;ХХХХХХХХ
;вид сплати
;
;
;
1
2
3
4
5
6
7
  • формат, що застосовується при сплаті третьою особою на користь платника податків, який має реєстраційний (обліковий) номер:
*
;ХХХ
;ХХХХХХХХХ
;вид сплати
;
;
;
1
2
3
4
5
6
7
  • формат, що використовується при сплаті третьою особою на користь платника податків, який має реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичної особи:
*
;ХХХ
;ХХХХХХХХХХ
;вид сплати
;
;
;
1
2
3
4
5
6
7
де «*» — ознака службового коду (знака), який обов'язково зазначається при здійсненні платежів до бюджету;
«ХХХ» — код виду сплати у вигляді тризначного числа, перелік яких наведено у додатку до Порядку № 817;
«вид сплати» — роз'яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі згідно з переліком кодів видів сплати, наведеним у додатку до Порядку № 817. Кількість знаків, враховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа;«00ХХХХХХ», «0ХХХХХХХ», «ХХХХХХХХ», «ХХХХХХХХХ», «ХХХХХХХХХХ» — код платника податків, за якого третя особа (податковий агент, представник платника податку тощо) здійснює платіж до бюджету. Коди платників зазначаються згідно з ЄДРПОУ або за податковим номером платника податків.

У разі самостійної сплати суми податку та/або погашення суми податкового боргу, що виникає у платника податків, відповідне поле не заповнюється, а замість цього ставиться пропуск.
При цьому кількість цифр не може перевищувати десяти залежно від статусу осіб — платників податків (юридична особа, фізична особа, фізична особа — підприємець тощо). Код згідно з ЄДРПОУ може містити від 6 до 8 цифр. При цьому якщо кількість значущих цифр менше 8, тобто становить 6 або 7, то на початку числа (зліва) додається одна або дві цифри «0» відповідно. Реєстраційний (обліковий) номер платника податків складається з 9 цифр, а реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичної особи завжди має 10 цифр.
Наприклад, облік платників податків в органах ДПС здійснюється:
  • юридичних осіб — на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755, тобто згідно з кодом ЄДРПОУ;
  • фізичних осіб — за реєстраційним номером облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДПС і мають відповідну відмітку у паспорті);
  • уповноважених осіб договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи при взятті на облік такого договору; управителів майна при взятті на облік договорів управління майном; інвесторів, які уклали угоди про розподіл продукції і є платниками податків; виконавців (юридичних осіб — нерезидентів) проектів (програм) міжнародної технічної допомоги; іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні у разі взяття їх на облік — за реєстраційними (обліковими) номерами, тощо.
Також слід зазначити, що відповідно до п. 2.3 Інструкції № 22 відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.
Згідно з п. 2.4 цієї Інструкції банк перевіряє відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів, крім інкасових доручень (розпоряджень), вимогам додатка 8 до Інструкції № 22, а саме перевіряються реквізити: банком платника — «Платник» (поле № 9), «Код платника» (поле № 8), «Рахунок платника» (поле № 10), «Банк платника» (поле № 11), «Код банку платника» (поле № 12), «М. П.» (поле № 40), «Підписи платника» (поле № 41); банками отримувача та стягувача — «Стягувач/отримувач» (поле № 62), «Код стягувача/отримувача» (поле № 66), «Рахунок стягувача/отримувача» (поле № 61), «Банк стягувача/отримувача» (поле № 63), «Код банку стягувача/отримувача» (поле № 67), «М. П. стягувача/отримувача» (поле № 64), «Підписи стягувача/отримувача» (поле № 65).
Перевірку банками реквізиту поля № 19 «Призначення платежу» не передбачено.
Відповідно до п. 2.9 Інструкції № 22 банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених п. 2.26 цієї Інструкції та іншими нормативно-правовими актами Нацбанку України.
Пунктом 2.26 Інструкції № 22 передбачено, що банк платника може робити в розрахункових документах виправлення лише реквізитів з назвами «Сума словами» (поле № 6 згідно з додатком 8 до Інструкції № 22), «Сума» (поле № 7), «Рахунок платника» (поле № 10), «Банк платника» (поле № 11), «Код банку платника» (поле № 12).
Отже, банк не може самостійно робити виправлення у полі № 19 «Призначення платежу» розрахункових документів.
З метою недопущення випадків неправильного або помилкового заповнення реквізиту розрахункового документа «Призначення платежу» при перерахуванні платежів до бюджету листом № 25-111/2436 до відома банків України та їх філій доведено необхідність дотримання вимог нормативно-правових актів, що регламентують зазначене питання, зокрема Інструкції № 22 та Порядку № 817, посилення контролю за правильністю оформлення міжбанківських електронних розрахункових документів (особливо при заповненні всіх розділових знаків та кодів, які містяться в розрахункових документах клієнта на здійснення платежів до бюджету), а також звернення уваги клієнтів банків на правильність заповнення зазначеного реквізиту розрахункового документа при сплаті податків до бюджету згідно з Порядком № 817.
Слід зазначити, що з набранням чинності з 23.08.2012 р. наказом про затвердження Порядку № 817 втратив чинність наказ № 301.

ПРИКЛАДИ ЗАПОВНЕННЯ ОКРЕМИХ РОЗРАХУНКОВИХ ДОКУМЕНТІВ НА СПЛАТУ ПЛАТЕЖІВ ДО БЮДЖЕТУ

Код сплати «141» виду сплати «Стягнення податкового боргу за рішенням суду шляхом стягнення коштів з рахунків клієнтів банків» може заповнюватися при списанні коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника, що здійснюється на підставі відповідного рішення (постанови) суду,прийнятого на виконання абзацу першого п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу, яке оформляється інкасовим дорученням (розпорядженням). Приклад заповнення такого інкасового доручення наведено в додатку 1 до цієї статті.
Код сплати «147» виду сплати «Стягнення в межах виконавчого провадження» оформляється при перерахуванні коштів до бюджету згідно із судовим рішенням та на підставі виконавчого листа органу державної виконавчої служби, за платіжною вимогою, приклад заповнення якої наведено у додатку 2 до цієї статті.
За аналогією оформляються зазначені розрахункові документи за кодом сплати «146» виду сплати «Надходження в бюджет коштів від погашення інших видів заборгованостей перед бюджетами».
Код сплати «136» виду сплати «Сплата грошового зобов'язання, визначеного органом ДПС за результатами документальної перевірки підрозділів погашення податкового боргу» оформляється у разі самостійної сплати платником податків суми штрафу (за відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу ДПС, отримання якої є обов'язковим згідно зі ст. 91 Податкового кодексу), визначеної у податковому повідомленні-рішенні (за формою «З», наведеною у додатку 4 до Порядку № 985), яка відбувається протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (при проведенні адміністративного або судового оскарження — протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження), на підставі платіжного доручення, приклад заповнення якого наведено у додатку 3 до цієї статті.
Слід зазначити, що аналогічно оформляються зазначені розрахункові документи за кодом сплати «117» виду сплати «Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство», кодом сплати «140» виду сплати «Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу», кодом сплати «144» виду сплати «Стягнення податкового боргу за рішенням суду шляхом погашення за рахунок додаткових джерел (дебіторської заборгованості, боргу відокремлених підрозділів юридичних осіб тощо)», кодом сплати «145» виду сплати «Надходження відстрочених (розстрочених) сум», кодом сплати «148» виду сплати «Надходження в бюджет коштів від погашення податкового боргу в міжнародних правовідносинах», кодом сплати «149» виду сплати «Надходження в бюджет коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів».
Код сплати «142» виду сплати «Стягнення податкового боргу за рішенням суду шляхом стягнення готівки, що належить платникові податків» оформляється при стягненні коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, на підставі відповідного рішення суду.Вилучені готівкові кошти вносяться посадовою особою органу ДПС до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету в рахунок погашення податкового боргу платника податків на підставі заяви-квитанції на переказ коштів.
Володимир Тарасенко,директор Департаменту погашення податкового боргу ДПС УкраїниЯрослава Мороз,начальник відділу нормативного забезпечення та організації міжнародного стягнення

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДОКУМЕНТІВ

  • Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI
  • Закон № 755 — Закон України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»
  • Закон № 2346 — Закон України від 05.04.2001 р. № 2346-III  «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»
  • Наказ № 301 — наказ ДПА України від 01.07.2002 р. № 301 «Про затвердження Порядку заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету»
  • Порядок № 817 — Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, затверджений наказом Мінфіну України від 07.07.2012 р. № 817
  • Порядок № 985 — Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 985
  • Інструкція № 22 — Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Нацбанку України від 21.01.2004 р. № 22
  • Лист № 25-111/2436 — лист Нацбанку України від 08.11.2012 р. № 25-111/2436 «Про заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті платежів до бюджету»

Зміни в банківській звітності для НБУ


НБУ у своєму листі нагадав: до розрахунку показників форм статистичної звітності, що подаються до Департаменту статистики, аналізу та прогнозування, починаючи зі звітних даних станом на 01.03.2013 р. внесено зміни, а саме:
Форма звітності
Показник
Зміни
№ 310 «Звіт про суми і процентні ставки за наданими кредитами та залученими депозитами (за класифікаціями контрагентів і рахунків)»Кредити, надані клієнтамвиключено рахунки 2072, 2073, 2074
№ 321 «Звіт про кредити та процентні ставки за непогашеними сумами (за класифікаціями видів кредитів та контрагентів)»Кредити — усьоговиключено рахунки 2072, 2073, 2074
№ 391 «Звіт про стан портфеля цінних паперів (за класифікаціями контрагентів і рахунків)»Акції та інші цінні папери у торговому портфелівключено рахунок 3006
Акції та інші цінні папери на продажвключено рахунок 3106
Нараховані доходи за інвестиціями в асоційовані компаніївключено рахунок 4108
№ 391 «Звіт про стан портфеля цінних паперів (за класифікаціями контрагентів і рахунків)»Резерви під знецінення цінних паперів на продажвиключено рахунки 4192КА, 3191КА
Резерви під знецінення цінних паперів до погашеннявиключено рахунки 4193КА, 3291КА
№ 363 «Звіт про цінні папери, емітовані банком, іншу заборгованість, похідні фінансові інструменти, доходи та витрати банку (за класифікаціями контрагентів і рахунків)»Інша кредиторська заборгованість (комерційний кредит та аванси)виключено рахунок 3630
Лист НБУ від 21.02.2013 р. № 62-014/318

Коли товари, що поставляються декількома партіями, розглядатимуться митницею як єдиний товар


Держмислужба повідомила, що для застосування вільної торгівлі партією товару вважаються товари, що одночасно відправляються за одним або декількома товаротранспортними документами на адресу одного вантажоодержувача від одного вантажовідправника й одночасно подаються до митного оформлення разом з оригіналом сертифіката форми СТ-1.
Винятком із цієї норми є те, що товари в розібраному чи незібраному вигляді (що поставляються декількома партіями, якщо за виробничими або транспортними умовами неможливе їхнє відвантаження однією партією, а також якщо партію товару розбито на декілька партій у результаті помилки чи неправильної адресації) можуть розглядатися за бажанням декларанта як єдиний товар. Умовами застосування цього правила є:
попереднє повідомлення митному органові країни ввозу про розбивку розібраного чи незібраного товару на декілька партій із зазначенням причин такої розбивки, додаванням докладної специфікації кожної партії із зазначенням кодів товарів згідно з ТН ЗЕД, вартості й країни походження товарів, що входять до кожної партії, а також повідомлення про розбивку товару на декілька партій у результаті помилки чи неправильної адресації — під час документального підтвердження помилковості розбивки товару;
поставка всіх партій з однієї країни одним експортером; 
увезення й оформлення всіх партій товару через одну й ту ж саму митницю;
поставка всіх партій товару у строк, що не перевищує 6 місяців з дати прийняття митної декларації.
 
Лист Держмитслужби від 21.02.2013 р. № 16.1/136-ЕП

Втратили свідоцтво платника єдиного податку? Вихід є — отримайте дублікат


   У разі втрати або зіпсуття свідоцтва платника єдиного податку  можна легко отримати дублікат такого документа. Для цього  необхідно подати до органу ДПС за місцем своєї реєстрації відповідну заяву в довільній формі. Свідоцтво видається протягом 10 календарних днів з дня подання заяви.
Нагадуємо: свідоцтво видається безстроково органом ДПС виключно суб’єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам. 
Анульоване свідоцтво платника єдиного податку підлягає поверненню до органу державної податкової служби, який його видав, протягом 10 днів із дня анулювання. 
Порядок видачі, отримання й анулювання свідоцтва платника єдиного податку регулюється положеннями ст. 299 Податкового кодексу України.
 
ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС

Як вести Книгу обліку доходів і витрат для визначення податкової знижки


Платники податку повинні самостійно придбати Книгу обліку доходів і витрат (далі — Книга), яка, як правило, має вигляд зошита чи блокнота. Записи в ній потрібно здійснювати кульковою або чорнильною ручкою, чітко й розбірливо, не пізніше наступного дня після отримання відповідних сум доходів, сплати (перерахування) податку, а також понесених витрат.
Суми отриманих доходів, понесених витрат і сплачених (перерахованих) податків у графах Книги потрібно відображати у гривнях.
До граф 1 та 2 записують: дати отримання доходу чи понесених витрат, код платника податків згідно з Єдиним держреєстром підприємств та організацій України, місцезнаходження для юрособи, прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний орган ДПС і мають відмітку у паспорті), місце проживання для фізособи.
До граф 3–6 записують суми доходів, із яких складається загальний річний оподатковуваний дохід, а також суми понесених витрат, підтверджених документально.
У графу 7 записують суми сплаченого (перерахованого) податку.
 
Лист ДПСУ від 19.02.2013 р. № б/н

"Перша ластівка": суд вважає, що переплата з податку на прибуток може зараховуватися в рахунок сплати авансових внесків


   
Не секрет, що одна з основних проблем, що виникли у зв'язку з введенням з 01.01.2013 р. авансової сплати податку на прибуток, пов'язана з запереченням ДПСУ можливість зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок сплати таких авансових внесків (див. «Податки та бухгалтерський облік », 2013, № 12, с. 20; № 10, с. 43). При цьому, незважаючи на явну незаконність подібного підходу, податківці його вже активно реалізують, а платникам залишається захищати свої інтереси шляхом оскарження відповідних податкових вимог - причому, очевидно, що сподіватися доводиться лише на оскарження в судовому порядку, тим більше що перші судові рішення були винесені в користь платників.
   
   Так, Харківський окружний адміністративний суд в ухвалі від 31.01.2013 р. у справі № 820/486/13-а прийшов до висновку, що податківці зобов'язані самостійно (без подання заяви платником) зараховувати переплату з податку на прибуток в рахунок сплати авансових внесків. При цьому з метою обгрунтування цього висновку суду було достатньо послатися на приписи п. 87.1 ПКУ.
   
   Залишається сподіватися, що подальша судова практика, в тому числі в судах вищої інстанції, буде складатися настільки ж позитивно.

За матеріалами: Податки та бухгалтерський облік

ЄСВ для приватного підприємця на єдиному податку: коли і скільки потрібно платити в 2013-му році?



БІЗНЕС і ПОДАТКИ: ЄСВ для приватного підприємця на єдиному податку: коли і скільки потрібно платити в 2013-му році?
   
   Кінець минулого року поряд з іншими численними новаціями ознаменувався зміною термінів сплати ЄСВ приватними підприємцями. Також, Законом про держбюджет на 2013 рік були встановлені нові величини мінімальної зарплати, від яких, як відомо, залежить сума соціального внеску, що сплачується ПП-єдинщиками за себе. Тому, не зайвим буде згадати: коли і скільки потрібно платити ЄСВ підприємцям в 2013-му році?
   
   1. Коли
   
   Законом про ЄСВ (від 08.07.2010 р. № 2464-VI) у чинній редакції передбачено, що приватні підприємці на спрощеній системі оподаткування сплачують ЄСВ за себе поквартально до 20 числа місяця, наступного за тим кварталом, за який сплачується внесок (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).
   
   Крім того, згідно п.п. 4.6.2 Інструкції, затвердженої постановою правління ПФУ від 27.09.2010 р. № 21-5 (у редакції постанови ПФУ від 19.12.2012 р. № 25-1), єдинник може щомісяця до 20 числа перераховувати авансові платежі. Однак, тепер це - справа суто добровільна. Дані платежі, якщо вони мали місце, враховуються при проведенні остаточного розрахунку за квартал.
   
   На відміну від старої редакції Інструкції, де було зазначено, що авансові платежі сплачуються до 20-го числа місяця, наступного за місяцем, за який сплачується внесок, з чинної редакції документа явно не слід, за кой саме місяць потрібно платити: за минулий, або за поточний. На думку автора, найбільш логічним видається перший варіант, який і був прописаний у старій версії Інструкції: авансові платежі сплачуються до 20 числа наступного місяця за місяць попередній.
   
   2. Скільки
   
   Сума єдиного внеску за себе визначається підприємцем самостійно. У той же час, (увага!) вона не може бути меншою мінімального страхового внеску (МСВ). Це передбачено п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ. У свою чергу, МСВ для приватного підприємця визначено у розмірі мінімальної зарплати, помноженої на 34,7% (п. 5 ч. 1 ст.1 та ч. 11 ст. 8 Закону).
   
   Законом «Про державний бюджет України на 2013 рік» встановлено такі місячні розміри мінімальної зарплати:
   
   - З 01.01.2013 р. по 30.11.2013 р.: 1147 грн.;
   
   - З 01.12.2013 р. по 31.12.2013 р.: 1218 грн.
   
   Розглянемо, які суми соціального внеску має платити ПП-єдинник, виходячи з того порядку сплати ЄСВ, який він вибрав.
   
   1) Щомісячна сплата авансових платежів
   
   Якщо підприємець бажає перераховувати Пенсійному фонду щомісячні авансові платежі, їх величина в 2013 р. буде наступною:
   
   - За січень (сплата - до 20 лютого): 398,01 (1147 х 34,7%) грн.;
   
   - Лютий (до 20 березня): 398,01 грн.;
   
   - Березень (до 20 квітня): 398,01 грн.;
   
   - Квітень (до 20 травня): 398,01 грн.;
   
   - Травень (до 20 червня): 398,01 грн.;
   
   - Червень (до 20 липня): 398,01 грн.;
   
   - Липень (до 20 серпня): 398,01 грн.;
   
   - Серпень (до 20 вересня): 398,01 грн.;
   
   - Вересень (до 20 жовтня): 398,01 грн.;
   
   - Жовтень (до 20 листопада): 398,01 грн.;
   
   - Листопад (до 20 грудня): 398,01 грн.;
   
   - Грудень (до 20 січня 2014 р.): 422,65 грн. (1218 х 34,7%).
   
   2) Поквартальна сплата внеску
   
   При поквартальною сплати суми ЄСВ будуть такими:
   
   - За 1-й квартал (сплата - до 20 квітня): 1194,03 грн. (398,01 грн. Х 3 місяці);
   
   - 2-й квартал (до 20 липня): 1194,03 грн.;
   
   - 3-й квартал (до 20 жовтня): 1194,03 грн.;
   
   - 4-й квартал (до 20 січня 2014 р.): 1218,67 грн. (398,01 грн. Х 2 місяці + 422,65 грн.).
   
   Якщо 20 число припадає на вихідний день, перенесення термінів сплати на наступний робочий (банківський) день ні Законом, ні Інструкцією не передбачений. Тому, платити в даному випадку потрібно в останній перед 20-м числом робочий (банківський) день.
   
   Відзначимо, що підприємець може також обрати добровільне соціальне страхування. Але при цьому розмір внеску буде вже іншим:
   
   - Пенсійне (обов'язкове) плюс страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - 36,6% мінімальної зарплати;
   
   - Пенсійне плюс страхування від нещасних випадків на виробництві - 36,21%;
   
   - Пенсійне плюс три види добровільного: на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві: 38,11%.