Збитки прибутку

Перший місяць року виявився несподівано врожайним для казни. За даними Держказначейства, план за доходами загального фонду держбюджету перевиконано майже на 11%. Головним же фіскальним досягненням стало чотирикратне збільшення надходжень від податку на прибуток. Втім, поставлений Міністерством доходів і зборів рекорд вже в наступні місяці може зіграти з казною злий жарт. Облапошенние підприємства ще щільніше
сядуть на оптимізаційні схеми.
   
   У підприємств відібрали гроші
   
   Своїми досягненнями фіскали зобов'язані набрав з 1 січня новими правилами сплати податку на прибуток. Якщо до цих пір підприємства повинні були сплачувати його раз у квартал, то тепер їм доводиться перераховувати авансові платежі щомісяця (1/12 від суми податку на прибуток, нарахованого за минулий рік). Звідси, до речі, і 400%-ве зростання надходжень: раніше платники податків перераховували до бюджету податок за попередній рік в лютому, тому січня фактично був "мертвим сезоном". Так що нинішнє збільшення - це, по суті, зростання з нуля.
   
   "Дана норма фактично нівелювала передбачене Податковим кодексом зниження ставки податку на прибуток, яка формально в 2013 році зменшена з 21 до 19%. Протягом цього року більшість платників податків будуть платити авансом податок, розрахований ще за минулорічною ставкою. Така ж ситуація може повторитися і в 2014 року, коли податок повинен бути знижений до 16% ", - пояснює старший консультант відділу оподаткування та юридичних послуг" Ернст енд Янг "в Україні Максим Попко.
   
   Держава обдурити бізнес ще й в іншому. У більшості компаній накопичилися значні переплати з податку на прибуток. І підприємства, які сплатили його наперед, наївно вважали, що це дозволить їм уникнути січневих перерахувань цього податку в бюджет.
   
   Однак наприкінці минулого року фіскальне відомство офіційно оголосило, що не буде зараховувати переплати в рахунок сплати авансових внесків (наказ ДПС № 1171 від 21 грудня 2012 р.). "Податківці на місцях ще в грудні почали безапеляційно вимагати сплати авансових внесків незалежно від наявної переплати. В іншому випадку загрожували штрафними санкціями", - розповів "ДС" керуючий партнер PSP Audit, аудитор, судовий експерт Дмитро Сушко. Таким чином, підприємства зіткнулися з необхідністю сплачувати податок двічі.
   
   Найболючіше такий підхід вдарив по лояльним платникам податків, які в минулому охоче йшли назустріч "прохань" фіскалів заплатити податок авансом. Розмір таких переплат залежно від підприємства нерідко досягав квартального або навіть піврічного розміру податку. "По суті, суб'єктів господарювання примусово зобов'язали забезпечити держбюджет безкоштовними і безстроковими депозитними коштами без будь-якого дієвого механізму повернення або взаємозаліку зайво сплачених коштів", - констатує юрист ЮФ "Селепій, Волковецький та Партнери" Тарас Стадник.
   
   Фіскали запевняють, що при розрахунку авансових внесків зайво сплачені суми можуть бути повернені. Але на практиці "вибити" свої гроші не вдається практично нікому. "Йти таким шляхом - це довго і складно. Податкова має достатньо механізмів, щоб завести процес у глухий кут", - відзначає Дмитро Сушко.
   
   "У підприємств є можливість оскаржити підхід податкової на підставі норм законодавства. Але в нинішніх умовах і з урахуванням щільною роз'яснювальної роботи фіскального відомства (у вигляді листів і прямого спілкування) навряд чи варто очікувати сплеску протистоянь з цього питання", - доповнив колегу партнер відділу податкового і юридичного консультування КПМГ в Україні Сергій Попов. Так що поки платникам податків залишається лише вивертати кишені і ще активніше користуватися оптимізаційними схемами.
   
   Дефіцитне майбутнє
   
   Ситуацію з подвійною сплатою податку на прибуток обіцяють вирішити законодавці. У парламенті лежать вже два законопроекти, які дозволяють компаніям зменшувати авансові платежі з податку на прибуток на суму переплат по ньому. Перший - авторства "регіоналів" Юрія Воропаєва і Олександра Долженкова (№ 2034) - зареєстрований у ВР у середині січня. Другий (№ 2225), що належить перу депутатів від ПР Анатолія Гіршфельда, Сергія Тігіпка та Сергія Дунаєва, поданий у Раду 7 лютого. Затвердження будь-якого із згаданих законопроектів покладе край конфлікту між бізнесом і фіскалами щодо сплати податку на прибуток. Але навряд чи такий поворот подій вигідний уряду, яке в цьому випадку ризикує отримати в бюджеті неабияку пролом. Адже якби не значні обсяги авансових платежів і зростаючі борги з відшкодування ПДВ, динаміка наповнення казни була б не такою оптимістичною.
   
   Економіка, зануритись в рецесію ще в минулому році, не показує ознак одужання. Ситуація на зовнішніх ринках залишається похмурою, ціни на основні товари українських експортерів не ростуть, а попит на внутрішньому ринку неухильно падає. Так що нарощувати податкові надходження зараз просто нереально. "За підсумками кварталу динаміка надходження податків буде падати, оскільки економічна ситуація погіршиться. Зараз у підприємств забирають обігові кошти, і це не може не позначитися в тому числі і на подальших темпах наповнення бюджету", - прогнозує президент Союзу податкових консультантів України Леонід Рубаненко.
   
   У такій ситуації в уряду може не залишитися іншого виходу, як нарощувати борги. "Якщо економічна динаміка не покращиться, очікувати перевиконання дохідної частини за підсумками першого кварталу не варто. Очевидно, Україна знову буде змушена розміщувати євробонди, причому вже в найближчі місяці", - прогнозує директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
   
   Петро ручник
   Ділова столиця № 6, 11-17 лютого 2013

За матеріалами: Бухгалтер 007