понеділок, 18 лютого 2013 р.

Визначення дати переходу прав власності на реалізований товар

Визначення дати переходу прав власності на реалізований товар


Як визначається дата переходу прав власності на реалізований товар для нарахування доходів і витрат з податку на прибуток?


Згідно п. 137,1 НКУ дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу до покупця права власності на такий товар.
Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів (п. 138,4 ПКУ).
Якщо розглядати це питання в контексті П (С) БО 15, то однією з умов визнання доходу від реалізації продукції (товарів, інших активів) є факт переходу до покупця ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на продукцію (товар, інший актив).
Таким чином, і доходи, і витрати підприємства тепер залежать від переходу права власності на реалізований товар.
ДПАУ в листі від 14.04.2011 р. № 7233/6/15-0315 з метою визначення дати доходу послалася на норми ст. 334 ЦКУ, ч. 1 якої свідчить, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розглянемо докладніше норми цієї статті ЦКУ.
Як вказують Коментарі до ЦКУ (під редакцією фахівців Одеської юридичної академії), правильне визначення конкретного моменту виникнення у особи права власності має важливе теоретичне і практичне значення (а тепер ще й з метою податкового обліку!). При цьому наслідком саме цивільно-правового договору є виникнення права власності, в результаті якого набувач отримує права і обов'язки попереднього власника.
Далі, передачею майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку і т. п. для відправки, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. Незважаючи на імперативність норми, це не відноситься до нерухомого майна.
Потрібно зауважити, що важливо індивідуалізувати майно, щодо якого передається право власності, тобто чітко визначити в договорі родові ознаки цього майна.
Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Це може якраз ставитися в тому числі до нерухомого майна.
Передача товару, як бачимо, може відбуватися як безпосередньо покупцеві, так і перевізнику. Тобто ЦКУ встановлює диспозитивную норму, згідно з якою можливі різні варіанти моменту переходу права власності.
Існують різні ситуації, які передбачають обов'язки продавця доставити товар покупцеві, або коли обов'язки продавця вважаються виконаними в момент передачі товару перевізнику. При цьому при укладенні договору слід приділити увагу умовам поставки.
Базисні умови поставки наведені в Правилах Інкотермс, застосування яких суб'єктами підприємницької діяльності при укладанні договорів купівлі-продажу товарів як між резидентами України, так і в ЗЕД, є обов'язком сторін згідно ч. 4 ст. 265 ГКУ, хоча, як зазначено в листі ВГСУ від 07.04.2008 р. № 01-8/211, відсутність у договорі умов поставки не є причиною визнання його недійсним. Але певні договором умови поставки на практиці дають можливість встановити, наприклад, джерело оплати витрат по доставці, а також правильно відобразити їх в обліку підприємства.
У Правилах Інкотермс врегульовані питання виконання зобов'язань сторонами, але не регулюється перехід права власності на товар. У зв'язку з цим, всі питання щодо переходу права власності на товар необхідно обов'язково обумовлювати окремим пунктом договору.
Перехід права власності на товар, як було сказано вище, може відбуватися і в інший момент, відмінний від передачі товару (момент укладення договору, реєстрація передаточного балансу і пр.).
Таким моментом також може бути повна оплата покупцем отриманого товару, що допускається нормами ст. 697 ЦКУ: договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.
Право власності на товар згідно з умовами договору купівлі-продажу може перейти до покупця і в момент перерахування 100% передоплати за товар. У цьому випадку товар буде знаходитись на складі продавця, однак, власником товару вже буде покупець. Тут, можливо, необхідне укладання договору зберігання.
Однак згідно з пп. 136.1.1 ПКУ сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, не включається до доходів.
Разом з тим, на нашу думку, мова вже йде не про факт авансу, а про факт переходу права власності, тому, можливо, необхідно визнати доходи відповідно до п. 137,1 НКУ.
Що стосується вищезгаданого листа ДПАУ, то, як і в листі від 07.03.2008 р. № 4501/7/16-1517-18, податківці під реалізацією та переходом права власності на товар, швидше за все, дуже вузько розуміють процес його фізичного переміщення від продавця до покупця без урахування умов договорів, що, на нашу думку, не цілком відповідає нормам ЦКУ, і в певних ситуаціях може порушити права платника податків.
Ольга Буркун
Аудитор АФ «Курсор-Аудит»
Людмила Сафонова
Бухгалтер-експерт





Немає коментарів:

Дописати коментар